Вчора Верховною Радою України було прийнято в другому читанні і підтримано в цілому Закон України «Про засади державної мовної політики», в редакції першого читання № 9073 від 26.08.2011 р.
Наразі йде багато
суперечок які стосуються як норм закону, так і чистоти процедури його
прийняття. Але зважаючи на те, що закон все таки був прийнятий, і за нього
проголосувало 248 народних депутатів України, і беручи до уваги заяви опозиції
про те що, вона всіма методами буде намагатися не допустити вступу Закону
України «Про засади державної мовної політики», спробуємо розглянути виключно правові сценарії розвитку ситуації.
Передусім необхідно звернути увагу на часові рамки і
яка правову регламентну процедура набуття чинності цим законом.
Так от, відповідно до цієї процедури, а конкретно до
ст. 130 п.1 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України»: «Текст закону, прийнятий Верховною Радою, не пізніш як
у десятиденний строк
оформляється головним комітетом,
візується головою комітету та
керівником секретаріату цього
комітету чи особами, які
виконують їх обов'язки,
керівником юридичного підрозділу
та керівником підрозділу,
на який в
установленому порядку покладено
функцію з оформлення на підпис Голові Верховної Ради України прийнятих Верховною
Радою актів, і
подається на підпис Голові
Верховної Ради України.
Якщо текст закону завізований із
зауваженнями, вони разом
із текстом закону подаються Голові Верховної Ради
України». Тобто після прийняття проекту Закону, головний комітет, в даному
випадку це Комітет з питань культури і духовності головою якого є В.
Яворівський, зобов'язаний не пізніше ніж у десятиденний термін, підготувати цей
законопроект на підпис Голови Верховної Ради України.
В свою чергу Голова Верховної Ради України, відповідно
до ст. 130 п.2 Регламенту Верховної Ради України «... підписує поданий на підпис закон
не раніше двох і не пізніше п'яти днів з дня її подання, крім випадків,
передбачених цим Регламентом.»
Правда тут є кілька юридичних і правових сценаріїв
розвитку подій і пов'язаних з ними дискусій.
А саме, відповідно до ст. 131 п.1 Регламенту Верховної
Ради України «У разі виявлення у поданому
на підпис тексті закону, редакційних неточностей або явних неузгодженостей між
його положеннями, Голова Верховної Ради України може внести на розгляд до
Верховної Ради, пропозиції щодо усунення таких неточностей ...». Також з
відповідною заявою може звернутися у відповідності зі ст. 48 п.5 «... народний депутат, інший суб'єкт права
законодавчої ініціативи можуть у дводенний строк ….. до Голови Верховної Ради
України ….»
У свою чергу Верховна Рада Україна, дотримуючись ст.48
п.8 Регламенту Верховної Ради України в якій говориться що, «Комітет, до предмета відання якого належать
питання регламенту, в терміновому порядку, але не пізніше ніж за три дні від
дня одержання проекту постанови Верховної Ради з урахуванням календарного плану
роботи сесії Верховної Ради, готує висновок щодо доцільності його прийняття чи
відхилення». Правда виходячи з ситуації в регламентному
Комітеті
парламенту (в якому головує парламентська
більшість) на сьогодні, отримання такого висновку малоймовірне.
Так само в даному випадку можливе застосування
механізму прописаного ст.131 п.6 Регламенту Верховної Ради України «Пропозиції, внесені Головою Верховної Ради
України, не підтримані більшістю голосів народних депутатів від конституційного
складу Верховної Ради, вважаються відхиленими». А прийнятим вважається той текст законопроекту, який прийнятий в
останній редакції та згідно ст.131 п.9 Регламенту
Верховної Ради України «У разі відхилення
Верховною Радою всіх пропозицій Голови Верховної Ради України, він зобов'язаний
у той же день підписати раніше поданий йому для підпису текст закону.»
Після підписання тексту законопроекту він передається
на підпис Президенту України. У свою чергу, відповідно до ст. 94 Конституції
України «Президент України протягом
п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання,
та офіційно оприлюднює його, або повертає закон зі своїми вмотивованими і
сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду».
У даному випадку з боку Адміністрації Президента та спікерів Партії регіонів,
вже прозвучали заяві що Президент підпише Закон «Про засади державної мовної
політики» без затримок.
Таким чином,
резюмуючи можливу правову процедуру вступу в силу Закону України «Про засади
державної мовної політики», необхідно
підкреслити, що загальний строк набуття чинності,
займе не менше 30 днів. У той же час процедура вступу в силу даного
законопроекту може бути ускладнена як відсутністю Голови Верховної Ради
України, у зв'язку з поданням у відставку В. Литвина, так і можливістю внесення
пропозиції про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття такого
законопроекту (це потребує окремої
розмови).
У той же час необхідно пам'ятати, що в перехідних
положеннях Закону про основи державної мовної політики, закладений свій
механізм вступу в силу норм законопроекту. Деякі норми законопроекту, вочевидь,
у зв'язку з непідготовленістю до їх реалізації з боку органів виконавчої влади
вступлять в силу в різні строки. Наразі вже обговорюються питання щодо перенесення
набуття чинності окремих норм законопроекту на пізніший строк - на 2013 та 2014
роки.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.