"Та нам з тобою своє робити,
Відкрити очі і далі йти!
І зуби сильно стиснувши, маму ніжно любити.
Хто ж тоді, як не ми, брати?"
Перша реакція - "... душу кинули просто так".
Блискавично завершилась чи не найбільша політично-революційна подія за останній час. Прапороносці від опозиції пішли, політичні лідери пішли. Закрита сесія ВР. Літо, жара, канікули. (Лайфхак: ніколи не влаштовуйте революцій влітку)
. Закон не підписали, але осад в душі лишився. Стоїш і думаєш, а кому ти насправді потрібен? Не тільки твій хрестик в потрібному квадратику, а сам ти - зі своїми проблемами, переконаннями, тілом і душею? Кому потрібно те, що ти робиш і те, у що ти віриш? Кому власне було потрібне це стояння під палючим сонцем?Сумління майже чисте. Була, стояла, згоріла, перегрілась, фотографувала та звітувала. Хіба що не ночувала. Але чи достатньо було цього? Висновки можна робити різні. Для мене вони такі:1. Я люблю українську. Справді.2. Можна вийти на площі просто тому, що ти відчуваєш, що так буде правильно. Ба навіть варто.3. Чесний політик - тваринка рідкісна, шукати її можна майже як квітку папороті. Але шукати треба.4. Треба вміти доводити справу до кінця. Так само як і відступати.5. Я знайома із надзвичайними людьми, які приходили під Український дім з відкритим серцем та світлими головами. І я дуже вдячна їм за це.Ці гранітні сходи можуть стати сходами до змін. Хочеться в це вірити. Вірити, що це тільки початок. Адже неможливо змінити світ, сидячі на дивані з морозивом. Як би там не було, ми зробили, що змогли. Хоч і покидали Європейську з гірким присмаком. Дякую всім, хто був під #укрдім! Всім, хто писав трансляції, хто фотографував та знімав. Всім, хто приносив воду. Всім, хто залишався на ніч і зустрічав там світанки. Всім, хто стримували атаки беркуту. Всім, хто турбувався за мене =) Дякую вам.Бо коли я йшла зі спорожнілого Українського дому, але де ще лишались люди, в голові грало це:
"Та нам з тобою своє робити,
Відкрити очі і далі йти!
І зуби сильно стиснувши, маму ніжно любити.
Хто ж тоді, як не ми, брати?"
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.