Минулий четвер випала нагода "піти в народ", і проводити соц.опитування щодо майбутніх парламентських виборів.
№1.
- Бабусю, за кого Ви будете голосувати?
Бабуся -"божа кульбабка", 80-ти років, киває до мене головою і питає:
- Синочок, а за кого треба? Як треба правильно сказати?
- Бабусь, я звідки знаю? Я у Вас хочу запитати. Ви ж як підете на вибори, всеодно десь будете ставити галочку. То де?
- Ой, синочок, не знаю, ти кажи за кого.,. там і поставлю.
№2
- Ви збираєтеся голосувати на цих виборах?
- Якщо доживу. До чоловіка на кладовище збираюся.
№3
- Я оце воював. В сімнадцять год оце мене в армію забрали. Потом контузія на Одері.
Оце дав мені "Х" на дев’яте мая сто рублів, то за нього і буду голосувати.
№4
- А що це поможе?
№5
-Які в сраці вибори? Жнива на носі.
Кожних виборів мої знайомі дивуються: "Ну от, я не знаю жодної людини яка б голосувала за кандидата/партію Х. Хто за них голосував? Хто ці люди? НЕ МОГЛО не обійтися без ФАЛЬСИФІКАЦІЙ!". Що на це відповісти? Тут спрацьовує принцип платонівської печери. Будь-який активний виборець живе в певному своєму колі друзів, і оцінює результати відповідно до його оточення. Все інше - це або чужі, або неправда.
Саме тому не варто будувати жодних ілюзій, наприклад, щодо голосування в фесбуці. Це і є та активна аудиторія в 10-15 тисяч "майже однодумців", які дивуються хто ж це підтримує провладні партії.
Нещодавно на Українській правді викладач НаУКМА, гендиректор КМІС, Володимир Паніотто виклав свою статтю "Будні соціології: як вибори - так хоч звільняйся", де писав про недовіру до соціологічних даних, маніпуляції цими даними, і тд.
Соціологів звинувачують у продажності, а дослідження в недостовірності.
Особисто я ставився до передвиборчих соціологічних досліджень трохи легше, але все ж зі скептицизмом. Поки сам не взяв участь в проведенні подібного дослідження.
Регіон - південні райони Хмельницької області. Два районних центри, і села навколо.
Чого очікував? Опозиційності (як не як західні області).
Опитувальник складався з 12 питань, і найцікавіші: "За кого б ви голосували якби вибори були цього тижня?", "Кого з перелічених кандидатів ви знаєте?", "За кого б ви проголосували?".
Групи: 18-25; 25-35; 36-45; 45-60; 60+ (чоловіки жінки)
Кількісно важко оцінити використовуючи лише свої дані, і 5-6-ти друзів з 20 чоловік що проводили дослідження. Хоча в решти ситуація не сильно відрізняється.
Отже...
Більшість пасивна. Приблизно половина. Або не йдуть на вибори, або не знають за кого голосувати. Основна теза: "А що це змінить?". Найбільш песимістична група - жінки 45-60.
Інша велика група голосуватиме за ПР і комуністів. Як не дивно багато хто "за сильну владу", "або й навіть свідок "покращення".
Приблизно така сама за кількістю група - за Удар. В основному чоловіки. Або молодь, або 45+.
Взагалі Удар, може гарно прорватися на цих виборах. Кличко - це така "архетипна українська сила - добрий і з кулаками".
Найменше набрали б у мене Фронт Змін, і Україна Вперде [ой, вибачте ;) ].
Свобода, Литвин - 1-2 голоси з 40-ка опитаних.
В мажоритарці взагалі жах. Можливих кандидатів не знають взагалі, або знають одного-двох. Ну відповідно один з тих двох яких знають, "лідер" в голосуванні. Кандидат від ПР.
От вам і західні області.
Конкретно у моєму випадку, це приблизний прогноз на 500-600 виборців у двох селах.
Виборці:
- пасивні, з відсутньою політичною культурою;
- байдужі до всього що відбувається;
- зазомбовані ТБ. Абсолютно некритичні.
- культурні цінності? давайдосвидания. Пиво-горілка - основна культурна розвага. Телевізор, вконтактє - замість музею, кіно, театру.
- в своїх проблемах. Жнива, хазяйство, город - все крутиться навколо.
І самі ж жаліються що нічого не зміниться...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.