Чи може "гуцульська мова" стати регіональною?

Блог №4 з циклу «Правові роз’яснення Закону України «Про засади державної мовної політики».

         28 серпня цього року Народний депутат від НУ-НС Геннадій Москаль зареєстрував в парламенті законопроект "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про засади державної мовної політики" №11112 щодо доповнення переліку регіональних мов або мов меншин України гуцульською мовою.

         Про деякі інші мовні ініціативи депутата Москаля я вже писав раніше, але у зв’язку з новім законопроектом виникло резонне запитання  - чи може гуцульська стати регіональною.

         Передусім необхідно звернути увагу на те, що відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» наша держава ратифікувала статтю 1 Хартії, в якій чітко пояснюється які мови можуть бути «регіональними мовами або мовами меншин», а які ні. Так от, відповідно до цієї статті: «a) термін "регіональні мови або мови меншин" означає мови, які:

i) традиційно використовуються в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави; та

ii) відрізняються від офіційної мови (мов) цієї держави;

він не включає діалекти офіційної мови (мов) держави або мови мігрантів».

Згідно з усіма енциклопедичними довідниками мова (говір) гуцулів України є визнаним діалектом української мови. Таким чином з точки зору Європейської хартії регіональних мов або мов меншин гуцульський говір не може бути визнаним в якості «регіональної мови або мови меншини» в Україні.

В той же час депутат Москаль закидає, що гуцульська мова може бути регіональною за аналогією з русинською, яка Законом України «Про засади державної мовної політики» уже визнана «регіональною мовою або мовою меншини», хоча й відсутня в Законі про ратифікацію хартії.

Разом з тим ситуація з гуцульською і русинською не є порівняльною. Щодо русинської мови думки фахівців розділилися. І хоча більшість наполягає на тому, що вона є діалектом української, частина фахівців, в тому числі і в європейських країнах, вважають її окремою мовою. Але ця дискусія дуже заполітизована, і я не хочу вести її в цьому блозі. Більше того, і не це навіть головне в даному випадку.

Найважливіше те, що якщо подивитися досвід і ратифікаційні грамоти країн-наших сусідів, які ратифікували Хартію, то ми знайдемо що, наприклад, в Словаччині до регіональних мов або мов меншин окремо віднесені і русинська, і українська. Таж сама ситуація в Сербії, Румунії, Хорватії. Тобто міжнародна спільнота (щонайменше її частина) все-таки вважає, що русинська мова не є діалектом української, а самобутньою окремою мовою. Захищає цю мову, окремо від українською, використовуючи механізми Хартії.

В будь-якому разі хотілося б щоб така дискусія велася в правовому полі та з точки зору прав людини, а не за принципом «відповідати тупістю».

З радістю відповім на додаткові запитання.