Шкода посиротілі родини і хлопців, що ще не встигли пожити. А може, вони планували на ці вихідні у парк чи в кіно зі своїми молодими дружинами? Чи хотіли купити осінні курточки своїм малюкам?
Я думала, це із кіношного сценарію: стрілянина в супермаркеті, перелякані
відвідувачі, що ховаються за підгузками чи кетчупом. Ні. Виявляється, і в житті
таке буває. Правда, не ховались покупці. Постраждали охоронці.
Ще вчора, коли прочитала новину про розправу за флешку, здригнулася. Сьогодні
в Інтернеті з’являються нові подробиці. Охоронці були молодими, мали родини і
діток. Залишились удовами дружини. Сиротами – дітки.
У мене давно не було конкретних запитань до українців. Ну хамлять у
транспорті, ну наступають на ноги і штовхаються, ну продавщиця на ринку тебе обізве
останніми словами, якщо ти, не приведи Господь, попросила сама вибрати помідори
чи сказала, що яблука подавлені. Невихованість – одна із ментальних рис
українців, у когось розвинена більше, у когось – менше. І її викоріненню не
сприяють ані низький рівень життя, ані часто-густо вуличне виховання, ані
кримінально-порнографічно-попсові ЗМІ.
Але жорстокість ніколи не була притаманною українцям! Навпаки, тупа воляча
покора. Чи я плутаю суспільне з особистим?..
Насправді хочеться сказати багато. А виходить тільки: за що? За флешку
вартістю у сотню гривень? За передчуття тісного спілкування з охоронцями або
навіть міліцією? За, можливо, невиправдану підозру?
Стрілка знайдуть, я впевнена. Він навіть відповість на усі ці запитання і
пару десятків інших. І буде суд, і буде ув’язнення. І про убитих та й убивцю
підзабудуть. А через кілька років він вийде «на волю з чистою совістю». Може,
навіть кудись балотуватиметься…
Але зараз прикро і боляче. Шкода посиротілі родини і хлопців, що ще не
встигли пожити. А може, вони планували на ці вихідні у парк чи в кіно зі своїми
молодими дружинами? Чи хотіли купити осінні курточки своїм малюкам? Про це вже
ніхто не дізнається.
А ще якось дивно усвідомлювати оце зло поруч. Завжди воно було далеко: десь
у телевізійних новинах з Америки. То там «модно» влаштовувати стрілянину у
школах чи крамницях. Але ж ми не Америка, люди! І в постійному рівнянні на неї
обрали не найкращий шлях.
Прикро за суспільство, яке колись було одним із найбільш духовних і добрих.
Гуманізм десь залишається, але комуністичні принципи, розруха останнього
двадцятиріччя і попи на «мерсах» повільно, але впевнено із ним борються…
А ще я вчора дізналась вартість трьох життів. Вона дорівнює ціні однієї
флешки. Тобто, по суті, нулю. Дешево…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.