Віктор Пінчук: або бізнес, або опозиція

Олігарх і медіамагнат Віктор Пінчук на зустрічі з виборцями у Дніпропетровську, де він агітував за свого кандидата в депутати Якова Безбаха, визнав: підтримувати опозицію зараз небезпечно для бізнесу.

Публічний захід, модератором якого виступав ведучий "Свободи слова" на ІСTV Андрій Куликов,  транслював дніпропетровський 11 канал. Відповідаючи на запитання тележурналіста, Віктор Пінчук зазначив, що за нинішніх умов мати великий бізнес й одночасно підтримувати опозицію - неможливо: або те, або інше. "Хочеш займатися опозиційною діяльністю - продавай бізнес", - зазначив Віктор Пінчук.

Одначе попри це олігарх зауважив, що він як голосував за Януковича та Партію регіонів, так і голосуватиме. Бо, по-перше, не хоче ризикувати долею власних підприємств та їхніми трудовими колективами, а по-друге, саме до нинішньої влади він звертається для забезпечення його бізнесу належних умов розвитку. Зокрема це стосується вирішення питань щодо просування продукції на російський ринок.

Цікаво, а що було б, якби з такою заявою Пінчук виступив не на локальному заході у Дніпропетровську, а на "Ялтинській європейській стратегії", яку сам же і влаштовує щорічно, піклуючись про європейський імідж України та  влади? Як би на таке щиросердне зізнання мецената й філантропа відреагували європейські та американські гості, зокрема колишній президент Польщі Александр Квасневський, екс-держсекретар США Кондоліза Райз, а разом з ними ціла низка інших високоповажних представників ЄС?

Адже олігарх висловився про репресії влади по відношенню до нелояльних їй бізнесменів чітко і недвозначно. Скажи він про це в Ялті, то це справило б вражаючий ефект і викликало б світовий резонанс. Одначе для того, аби наважитися на такий вчинок Пінчуку потрібно було мати мужність, якої, вочевидь, йому бракує. Тому він краще і надалі розшаркуватиметься перед владою для примноження своїх капіталів. А те, що Україна за правління Януковича за всіма параметрами стрімко віддаляється від Європейських стандартів, то для бізнесмена це не настільки важливо. Принаймні, він не переймається цим так, як власними інтересами.

З огляду на це виникає запитання, чого тоді вартий отой "YES" і вся спонсорська  діяльність Пінчука та його фондів? Хіба Ялтинський форум - не для висвітлення й розв'язання українських проблем, які заважають євроінтеграції? Хіба мистецтво, яким опікується меценат, не має спонукати до свободи?

Хіба Пол Маккратні та Елтон Джон, яких він привозив в країну, співають про те, як важливо бути пристосуванцем, як цінно вміти прогибатися перед владою, як корисно брехати, бути нещирим перед світом та власною совістю заради особистої комерційної вигоди?

То про які такі європейські цінності для України піклується Пінчук, якщо сам при  цьому залишається безнадійним совком? Яка взагалі користь для України може бути від його гуманітарних проектів, якщо вони не змогли вичавити раба з самого Пінчука?         

Як відомо, кандидат від Пінчука Яків Безбах не поділив округ з першим заступником міського голови Дніпропетровська Анатолієм Крупським. Протистояння між обома супроводжується судовими суперечками та потужним контр-піаром на місцевому телебаченні. При цьому обидва, як і належить, затяті "януковичі".

У  біло-блакитному "мєждусобойчику" на боці Крупського виступають: митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней (УПЦ МП),  мер Куліченко, голова ОДА Вілкул, суди, державні й муніципальні ЗМІ. За Безбаха - Пінчук, "Інтерпайп", 11 телеканал і... Йосип Кобзон.