Якщо олігархи не приймуть В.Януковича у свій клуб, він може розпустити парламент

Тільки вдумайтеся у цифри. У патріотичній Львівщині з 12 новообраних народних депутатів п’ятеро будуть підконтрольними олігархічним кланам. Не краща ситуація в інших західних областях України

Ось вони -- справжні господарі країни

Всі заможні кандидати  йшли на вибори  під брендами самовисуванців, а деякі навіть під партійною парасолькою.  Клялися і божилися, що не підуть на поклон до Банкової.

І, справді, не брехали, коли говорили, що не будуть служити Вікторові Януковичу.

У них могутніші господарі –  промислово-олігархічні групи. П'ятеро з 12 новобраних народних депутатів будуть підконтрольнитми олігархам.

Аналогічна ситуація і в інших  областях Західної України, де олігархи розставили по мажоритарних округах своїх  людей. Тільки за попередньою інформацією на Львівщині трьох «штиків»  отримує Клюєв.  Ще два ведуть закулісні торги, кому  вигідніше продатися.

Посилення позицій «сім’ї» викликало тривогу і занепокоєння серед олігархів, які ще рік тому тишком-нишком стали формувати свої команди для впливу на президентську рать.  Хто з клубу олігархів захоче потіснитися своїм місцем чи інтересами для ще одного вибраного.

І якщо групи впливу в парламенті будуть грати свою роль, не за сценарієм Банкової, нова Верховна Рада  може не проіснувати й року.  Кому буде потрібен олігархічний парламент?  Ні кандидату в олігархи  Януковичу, ні українському народу.

Першим жертвою гніву може стати губернатор  Львівської області Михайло Костюк, який не приведе до Банкової жодного народного депутата, бо так звані провладні кандидати  несподівано перетворилися в проолігархічних. До губернатора-невдахи на Міжнародний економічний форум у Львові не приїхав жоден впливовий високопоставлний чиновник. Так буває перед відставкою.

З владою і олігархами все зрозуміло – чубляться, а що втратить  виборець, якщо в мажоритарних округах проголосує за представників олігархічних кланів?

Бідні стають ще біднішими

Для жителів двох найбільш  «засіяних» районів Львівщини  вибори здаються невинною забавкою.  Подумаєш, проголосуємо  за двох «грошових мішків», хіба від того щось зміниться?

Справді, що зміниться, якщо інші так само проголосують за кандидатів із сумнівною діловою, політичною та людською репутацією, але з набитими тугими гаманцями.  

Закриємо очі на те, яким чином ці рятівники народу заробили свої капітали, які ідеї сповідували і як йшли до влади, і вручимо їм мандати. І що буде?

Депутатський мандат для них стане  черговим бізнесовим проектом. Вони собі купили мандат. За кілька мільйонів гривень. У них руки розв’язані. За ними нема жодної політичної сили. Вони вільні у своїх діях. Вони за все  виборцям заплатили, а тепер можуть далі примножувати свої багатства. Зрештою,  зможуть вигідно продати свої мандати.

А як бути нам? Кого з рядових виборців задовольняє нинішній рівень життя чи економічних реформ в Україні? Африканські зарплати, допотопна медицина і зневіра у завтрашньому дні. Якщо ти сьогодні захворів, не дай Боже, вихід один: або продавай хату чи квартиру, або помирай. 80 відсотків українців заштовхали  на колію бідності й жебрацтва та  обклали даниною і хабарами. 

Олігархічна влада  створила  таку модель Української держави,  яка бідних робить біднішими, а багатих ще багатшими.

У цивілізованому світі  до 33 відсотків з виробленого національного валового продукту йде на зарплату, а у нас – до 7 відсотків. У них до 10-15  відсотків сімейного бюджету йде на продукти харчування, у нас понад 60 відсотків.

Тому виникає ще одне запитання: де ми знаходимось? Між Габоном і Буркіна-Фасо – є такі слаборозвинуті африканські країни.  У центрі Європи – і африканський рівень життя. Дико і образливо, що ми дозволи  їм це зробити.

Невже ви вірите, що ті, хто нині купляє свої мандати, хто плює на закон,  завтра будуть  йти на барикади і відбирати владу від олігархів.   Їх задовольняє статус-кво, будь-які потрясіння негативно вплинуть на їхні капітали.

Ті, хто сьогодні купляє мандати, будуть працювати на себе. Вони прихоплять найбільш ласі шматки землі в приміських та гірських районах Львівщини.  Ще вчора вони скуповували і перепродували  прибуткові підприємства. Тепер вони ще відберуть чи скуплять за безцінь у людей землю і стануть новоявленими магнатами.

Галичанам кандидати-мажоритарники  обіцяли:  на Сихові – Грузію, у Жовкві – Порто-Франко, у Старому Самборі – Швейцарію,  у Пустомитах – волю Тимошенко. Але чи не доведеться сушити сухарі і копати криївки, якщо опозиція не набере 226 голосів, а багаті мажоритарними здадуться в полон олігархам ?

Нова модель України

Нова модель Української держави, де правитимуть багаті народні обранці, що покупляли мандати довіри, буде виглядати так: у Києві пануватимуть магнати, у регіонах шляхта, а виборці стануть наймитами. Вас задовольняють такі перспективи, шановні виборці?

Прислухайтесь, що вони нині говорять. Один з них, чий портрет вже красується на церковних молитовниках, хвалиться, що заробить  у цьому році біля сотні  мільйонів. Він же цвяха у своєму житті не забив – гроші робить з повітря.

Прізвища багатіїв-меценатів  вже висять на церковних мурах,  а завтра вони ще свої портрети повісять поряд з образами, а запопадливі отці закличуть на них молитися. Вибори перетворили на базар,  де все продається і купляється.

Що прикро, у селах перетворювати народ в наймитів та «куплених баранів»  часто допомагає сільська еліта на чолі з головами сільських рад та  священиками. Вони підроблять у багатих кандидатів агітаторами.

На що надіятися, якщо Самбірському районі  відомий фермер  відкрито говорить, що вступив у Партію регіонів, аби врятувати свій бізнес. Що можна від таких чекати. Це буде стадо багатих і послушних виконавців, яких поженуть куди завгодно.

Що ж буде, якщо на виборах переможуть гроші, а  не ідеї?

Нинішню ситуацію в країні можна змінити  або зверху, або знизу.

Зверху – це коли олігархічна влада захоче провести реформи і  забезпечити  народу той мінімум, який необхідний для нормально життя.  Це не так багато. Заробітна плата має дати українцям  можливість  прогодувати і одягнути сім’ю, навчати дітей, взяти в кредит скромний автомобіль і квартиру, раз в рік поїхати  на відпочинок і мати забезпечену старість.

Якщо владна верхівка не здатна забезпечити цей мінімум – вони повинна поступитися іншій команді.  Але,  якщо ми проголосуємо за  «грошових мішків», то жодних сумнівів не виникає, що переміни зверху приречені на провал.

Владній олігархічній верхівці в Україні живеться краще, ніж в США чи в Європейському Союзі. Інакше вони б вже давно повтікали за кордон.

Вони будуть до кінця боротися, щоб зберегти нинішній стан справ, коли бідна Україна плодить більше олігархів, ніж сита Європа.

Нинішню владу може змінити тільки тиск знизу

Переміни зверху під великим сумнівом. Що далі. Кидати сім’ї та їхати за кордон? Сушити сухарі й копати криївки?  Чи починати переміни знизу, бо цю владу може змінити тільки тиск низів.  Тоді доведеться піднімати народ і виходити на мітинги та акції протестів.  Це буде коштувати значно дорожче, ніж 100 чи 200 гривень, за які нині продаються «куплені  барани».

Отож, шановні,  якщо на виборах переможуть гроші, доведеться нам самим боротися за переміни в країні.  А це буде довготривалий процес і, можливо, не всі ми доживемо до  перемоги.

За роки  незалежності нас стало на 5 мільйонів менше.По одному мільйону на одного мільярдера. Як вам така статистика?