ПЕРЕМОГА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Нарешті український народ зробив другий крок у напрямку змін.

Ось ми і пережили цей, на мій погляд, судний день. І дуже прикро, що деяка кількість громадян не розуміє тих плюсів, які принесли ці вибори. Нарешті український народ зробив другий крок у напрямку змін. Ви запитаєте, чому другий, а не перший? Тому що , я вважаю, першим кроком Помаранчеву революцію, хоча зараз побутує думка, що ця сторінка нашої історії не принесла нічого хорошого, я з цим не згодна. Тоді ми показали, що ми одна нація. Так, нація, хоча дехто і стверджує, що поняття нація не має нічого спільного з Україною, але це не так! В 2004 році ми довели усьому світу, що нам не наплювати на майбутнє нашого народу, що ми не будемо слухняно виконувати вказівки Партії регіонів, і жити в своєму маленькому обмеженому світі. Тоді український народ відчув власну силу. Не знаю, як інші громадяни пам’ятають ті часи, особисто я тоді була школяркою. До виборів не цікавилась особливо політикою і, чесно кажучи, поняття український Президент не мало для мене більшого значення, ніж оцінка з алгебри, а можливо, навіть і менше. Але потім, здається, настав час прозріння. Можливо, це смішно, по відношенню до чотирнадцятирічної дівчини, але це так. Люди не виходили на роботу, проводили більшість часу біля телевізора, щоб не пропусти останніх подій, пов’язаних з результатами виборів. В кого була можливість, той їхав в Київ, щоб підтримати своїх лідерів безпосередньо. З того часу доля нашої Батьківщини стала мене хвилювати по-справжньому.

А зараз, коли я розумію, що всупереч усім, поставленим перед ними перешкодам, справжні патріоти отримали, точніше вибороли, можливість змінити наше майбутнє на краще, я щиро радію. Шкода, звичайно, що це не всі розуміють, але це і справді так. Чомусь, коли всі дізнались про результати ВО СВОБОДА, то почали критикувати і негативно оцінювати цю політичну силу і її виборців. Як можна критикувати людей, котрі ще не мали змоги показати власні можливості і реалізувати прагнення?

А як же можна назвати результати Партії регіонів? Невже їх прихильники все ще вважають, що ця партія хоча б колись, хоч раз натякнула на те, що їх хвилює щось, окрім власних прибутків? З іншої сторони, як можна підтримати політиків, які при будь-якій можливості розколюють країну? Якщо це стосується російськомовних громадян нашої країни, дозвольте запитати, на що ви надієтесь? Що Партію регіонів підтримує Росія? Тоді я вас розчарую, зі сторони наших східних сусідів немає і натяку на повагу до провладної партії. Це довів останній візит "нашого" президента в Росію. Тим більше для президента і для прем’єра немає жодної різниці, яка мова в нашій країні буде державною – вони не знають ні російської, ні української.

Тож вирішіть нарешті, ви хочете і далі жити за принципом: МОЯ ХАТА З КРАЮ – НІЧОГО НЕ ЗНАЮ?