Рецензія на книгу Данила Чайковського "Хочу жити"

02 листопада 2012, 00:25
Власник сторінки
0
389

Книга, яка вражає. Обов'язкова до прочитання всім, хто прагне розуміти історію України. Історію справжню, об'єктивну й незаангажовану.

"Хочу жити" - всього лише два слова, але яка шалена жага, яке нестримне бажання, які біль і відчай водночас озиваються у твоєму серці, коли чуєш цей меседж після прочитання книги Данила Чайковського "Хочу жити"! У книжечці на сто п'ятдесят сторінок автор спромігся пролити  світло на одну з найтрагічніших і найнедослідженіших сторінок в історії України. Не дивно, що у нашій державі вона була презентована лише у 2009 році, хоча перше закордонне видання датується 1946 роком. 
Данило Чайковський - письменник і журналіст,  член ОУН, в'язень польських і німецьких концентраційних таборів, який пережив усі жахіття Другої світової війни та описав їх у художньо-публіцистичному творі, маніфесті проти найяскравіших форм тоталітаризму - німецького фашизму та радянського імперіалізму. Автор розповідає про Аушвіц - табір, в якому страждало понад чотирнадцять тисяч українців, серед них  - сотні членів націоналістичного підпілля, що були заарештовані гестапо після проголошення Акта відновлення незалежності. Саме останній факт пояснює, чому "Хочу жити" не була надрукована за часів Радянського Союзу.
Жахливі умови існування, животіння, недожиття в'язнів у пеклі концтабору не можуть не викликати страх, відчай, обурення. Жорстоко-байдуже ставлення нацистських наглядачів видно навіть у побутових дрібницях. Чого лише варті описи важкої щоденної праці, знущання над жінками або опис крематорію, вщерть заповненого тілами, яких не можна позбутися! І саме за таких обставин у людях прозирає їх справжня сутність, відбувається ніби тест на людяність. На щастя, герої повісті, котрі, звичайно ж, мали прототипів у реальному житті, залишилися щирими патріотами, готовими на пожертву в ім'я Батьківщини, знайшли в собі сили і згуртувалися, намагаючись хоч якось полегшити страждання одне одного. Центральна постать повісті Гнат Тирський - по суті, літературне альтер-его Чайковського. Гнат хоче вижити, але його жага до життя - це не тупе егоїстичне бажання, він усім серцем вболіває за долю своїх співвітчизників, розуміючи, що якби і мав можливість втекти, то не залишив би товаришів.
"Хочу жити" Данила Чайковського - надзвичайно цінне історичне  джерело, документ епохи, унікальний твір в українському і світовому письменстві. Книга дає змогу не лише поринути в атмосферу, в якій жили в'язні концтаборів, а й дозволяє спробувати проаналізувати, по-новому відкрити для себе тогочасні історичні перепитії. Кожен, хто хоче знати історію України справжню, не перекручену заангажованими псевдонауковцями, має ознайомитися з цим твором:прочитати, відчути, зробити висновки. Хоча б заради того, щоб усвідомити істинне значення слів "Хочу жити"!

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
ТЕГИ: ОУН,Друга світова,концентраційні табори,андрій чайковський,аушвіц
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.