Історії з життя одного журналіста

Життя – це рух між бажаним і неминучим (Олександр Горобець)

«Босиком по битому стеклу» - мемуари опального журналіста Олександра Горобця, який очолював редакцію газети «Правда Украины» у 1991-1998 роках. Автор досить сміливо дає  оцінку подіям громадсько-політичного життя України у перші десять років незалежності. Як  редактор одного з провідних друкованих ЗМІ, Горобець мав особисті контакти з представниками влади, які були змушені рахуватися з його думкою.  Журналіст  зазнавав переслідувань з боку найвищих посадовців, понад вісім місяців перебував у Лук'янівському СІЗО. Абсурдний судовий процес  журналіст виграв і повернувся на волю. Свою правду про боротьбу з режимом Олександр Горобець  розповів у книзі «Босиком по битому стеклу», виданій у 2003 році.

У своїй книзі, написаній у жанрі політичного есе, Горобець одна за одною розкриває перед  читачами сторінки свого життя. Із найбільшим запалом він розповідає про насичені подіями журналістські будні. Так, ми можемо простежити шлях Олександра Горобця від кореспондента районної газети до редактора авторитетного київського видання. Журналіст розповідає історії створення резонансних публікацій. Його гостре перо  не раз зачіпало інтереси влади, яка не звикла сприймати критику  у будь-яких її проявах. Не слід забувати, що свою кар'єру Горобець починав ще у далеких 1970-х роках, коли комуністична влада міцно тримала свої позиції.

Як на мене, найцікавішим для сучасного читача є частина мемуарів, присвячена роботі Олександра Олександровича у «Правді України». Саме за часів редакторства Горобця газета із бойового листка Комуністичної партії, друкованого органа ЦК КПУ перетворилась на авторитетне видання демократичного спрямування.

У цей надзвичайно непростий період  для нашої держави журналіст мав можливість особисто спілкуватися з посадовцями найвищого рівня. Автор не боїться називати прізвища. Раз по раз згадуються імена П.Лазаренка, В.Пустовойтенка, З.Кулика, В.Литвина, Л.Кравчука, О.Мороза і багатьох інших можновладців. Також подані кілька резонансних публікацій Горобця, зокрема «Конец чернобородой «дИмократии» і «Хатынки для Кучми». Таким чином, книжка допоможе розібратися у політичних перипетіях часів президенства Леоніда Кравчука і Леоніда Кучми.

Горобець значну частину книги присвятив розповіді про те, як він разом зі своєю редакцією до останнього боровся за існування «Правди України», описує враження від восьмимісячного ув'язнення у Лук'янівському СІЗО. Факти свідчать, що будь-які демократичні норми, зафіксовані навіть в Основному законі держави,  – ніщо в порівнянні з жагою помсти перших мужів владного Олімпу. Тож «Босиком по битому стеклу»  – це, у першу чергу, вирок системі кучмізму.

Особливий інтерес книга становить для журналістів. Автор наголошує на відсутності солідарності серед акул пера, які часто, боючись переслідувань, відверто не висловлюють і не відстоюють свою думку, плетуть інтриги одне проти одного. Олександр Горобець критикує ганебні явища в українській журналістиці, зокрема написання джинси, –  замовних матеріалів.

Книга «Босиком по битому стеклу» буде цікавим відкриттям для досить широкого кола читачів, поперед за все для тих, хто цікавиться розвитком української журналістики у контексті її взаємодії з владою.