Мені потрібна свобода.

Що краще - антиукраїнізм, чи українофобія?

Мені потрібна свобода. Хоча б така невинна, як вранці підійти до кіоску і вибрати якийся журнал  своєю мовою. Не можу. Їх немає. Зверніть увагу - із ста покупців лише 11% такого самого хочуть, що і я. Що нам робити? Ми можемо лише змусити всіх інших, щоб у мене така можливість з'явилася. Бо інші не захотіли такого самого, як і я.

Я не проти всіх інших. Нехай друкують і читають все, що хочуть. За одної умови. Я все те саме хочу читати своєю мовою. За це багато говорилося й нічого не робилося. Навпаки. Того, що я хочу почитати чи подивитися своєю мовою, вже майже не стало. Що мені залишається, окрім як покластися на "Свободу"? Хтось щось може запропонувати інше? - Ні. Інші нам ніколи не допоможуть. Ну є таке природне явище, як турбота про рідних, турбота про своїх одноплемінників, про своїх громадян тощо. Я сподіваюся на це. Нас - тих, що хоче, щоб я зранку прочитав газету своєю мовою скоро стане не 11%, а хоча б 70%. Я не можу зрозуміти, чому 89% поки що так вороже ставляться до мого бажання. Як тільки я заговорив про таке бажання, вже й антисемітом став.

До речі, а чи міг би я стати громадянином Ізраїлю? Вони ж за демократію. Скажу вам по секрету – їм графа в паспорті з національністю – не потрібна. Сам паспорт – така графа. Якби я – українець – приїхав в Ізраїль, сказав, що хочу стати їхнім громадянином, а потім ще й  друкувати все тільки українською мовою – то таки став би, чи ні?  Або в тюрмі – за антисемітизм, або на виселках. Антисемітизм - гарний термін. По суті він говорить за все, що може заважати єврею гарно жити. Хоча б читати газети, якщо захочеться, на івріті.

У нас прижився термін не антиукраїнізм, а українофобія. Неправильно це. Яка фобія? Хто й де нас боїться? Тому – антиукраїнізм, бо не бояться, а хочуть нам робити шкоду, а краще – щоб ми взагалі десь поділися. Хочу боротися з антиукраїнізмом, як євреї – з антисемітизмом. Для мене друзі-євреї – найкращий приклад для наслідування. Тому не подобаються деякі дурнуваті виступи деяких дурнуватих “свободівців» проти євреїв лише із-за того, що вони не хочуть, щоб я читав зранку газету своєю мовою. Тю – а чого б це вони цього хотіли? Це по-перше. А по-друге, як євреї роблять свою національну державу – треба вчитися. Проситися – друзі-євреї, а розкажіть, будьте ласкаві, бо й ми так хочемо. Та й перебили нас не менше вашого.