Чи насправді Німеччина відповіла і розкаялась за усі нацистські злочини?

Про упередженість Німеччини в окремих питаннях другої світової війни

Одразу хотів би розпочати з двох прикладів.

Нещодавно на телеканалі Viasat history переглядав програму про злочини нацистського режиму відзняту французами.

Так ось відсотків 40 згаданої програми було присвячено судовому процесу над Іваном Дем'янюком (котрий уже упокоївся в Бозі). Розповідали про його начебто причетність до злочинів проти людства.

До речі, слід зазначити, що Дем'янюк був виправданий п'ятьма суддями Верховного Суду Ізраїлю, а генеральний прокурор цієї ж держави зазначив, що доказів для доведення вини Івана Дем'янюка недостатньо.

Однак, німці вирішили інакше. Просто вирішили шукати винних де завгодно, лише не на своїй землі, серед соїх же.

Інший приклад, у передмісті Берліну живе такий собі Рохус Міш, офіцер СС, порученець і охоронець Гітлера. Так ось цей Рохус Міш спокійнісінько видає собі книжечки, каже що ні про що не шкодує і бідкається на те що доводиться роздавати багато автографів. Уявіть лише, офіцер СС видає книжки про свою службу в лавах третього рейху, не розкаючись в нічому і позиція німецької держави в цьому відношенні стримана і спокійна.

Насправді, багато ветеранів СС після війни отримали достойне державне забезпечення. Я вже мовчу про пенсійне забезпечення вояків Вермахту на сьогоднішній день.

Ось таких два приклади, висновки друзі робіть самі.

Особисто для мене питання: Чи насправді Німеччина відповіла і розкаялась за усі нацистські злочини? залишається відкритим.