Вчора зовсім випадково навіршував декілька рядків на соціально-політичну тему. Хоча раніше у поезії таких тем, зазвичай, не чіпав. Не скупіться на критику.
Ми довго топтали стежки
на Олімп,
Та швидко птахами
із нього злетіли.
Ширяли не в вись
- стрімко падали вниз.
Бо крила надії в безодні
зітліли.
Платили за щастя залізним
рублем.
Та щастя у буднях
чомусь не шукали.
Ми вірили в магію
цифр з нулем,
А віру в людей потихеньку
втрачали.
Не склеїти знову розбиту
таріль -
Дарма з-поміж тріщин
блистить позолота...
Бо стала ціннішим
за золото сіль.
Не вибратись нам вже
і цього болота.
Ми вгрузли по шию
в багно своїх слів.
Правдива брехня вже
наповнює горло.
Лиш відлік зворотний
залишився днів
До того як змиє правдивим
нас штормом.
У кожного свій дім
, хлібина і стіл.
У мальвах сховалась
із краю хатина...
Та кожному вкрають
земельний наділ,
Для кожного буде зручна
домовина.
Для них все одно
- западенець... східняк...
Палкий патріот чи
не любиш країну.
Ти тягне ярмо доти,
поки не скляк...
Та де там! І потім
не буде спочину.
Є право для тебе всього
лиш одне -
Плати за все, щоби
просто прожити.
У них - усе просто.
В житті головне -
з держави казни грошей більше вхопити.
Тобі роздали півмішка
прапорців,
Брехливих політиків
дали на здачу.
Іди покричи! Ніби
з гарних їх слів
Закриєш в бюджеті
грошей недостачу.
Ну буде у тебе добробуту
днів,
І лиш про свободу
помрієш ти снами.
Бо думку ніхто не
питає в рабів,
Які незалежними так
і не стали.
А ти підніми свою
гордість з колін,
В кулак об'єднай свою
віру і силу.
Дорогу вмости катам...
з їхніх голів,
Що з гніву твого вони
враз не зносили.
Велика ціна за свободу
й життя,
Настала пора по рахунку
платити.
До зброї ти став і
нема вороття.
Час бути героєм! Як
ні - то не жити.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.