"Рівненщина – бурштиновий край" – гарна мрія чи стратегічний інтерес у головах Миколи Шершуна, Віктора Матчука, Василя Берташа… Ще віднедавна одного з натхненних популяризаторів бурштинової теми – Олексія Губанова. Коментувати в нашому "невеличкому селі та області" мотиви активності вищеперерахованих не варто. Їх багато. Поки що ця ідея засіла лише у їх головах та ще декількох причепних до цього бізнесу людей. Там "унизу" в північних районах бурштиновим брендом не переймаються, його просто копають незаконно. Немає бажання займатись бурштином і "вгорі" на державному рівні. Не до того зараз.
Ситуація могла зрушити з мертвої точки ще восени 2010 року, коли нардеп Микола Шершун ініціював ухвалення закону про бурштин. Тоді його підтримали депутати від опозиції та більшості. Навіть президент обіцявся підписати.
Закон визначає основні правові, економічні, організаційні та екологічні засади відносин та діяльності, пов´язані з особливостями користування надрами для видобутку бурштину-сирцю, а також з реалізацією, зберіганням, перевезенням, та обробкою бурштину-сирцю на території України і таке інше.
А найголовніше — згідно з документом, фізичні та юридичні особи можуть подавати заявки на розробку бурштиноносних надр, які не мають промислового значення.
Проте вже за місяць президент передумав і ветував закон. Мовляв треба в ситуації розібратися і забезпечити кращу охорону довкілля. Депутати сперечатись з гарантом не стали і закон скасували.
Немає закону — немає офіційного видобутку сонячного каменю, а отже й ринку. Дозвіл на промисловий видобуток має лише "Бурштин України". А ще одна приватна компанія. Втім, і вона приступила до розвідки і видобутку бурштину, бо не може зібрати дозволи. Який вже тут бурштиновий край. - Коли офіційно на Рівненщині видобутого бурштину майже немає. Отаке от словянське чудо. Навіть коли в руках тримаєте бурштин – пам’ятайте його немає. Офіційно.
Тому натхненники популяризації "Бурштинового краю" і самі розуміють легкий присмак утопічності цієї ідеї.
Логічне запитання, чому ніхто нічого не змінює? Схожих проблем в нашій держава багато. І вирішити їх може вольова, і хоч трішки безкорислива людина. Прийнамні, яка не хочу згребти абсолютно все під себе. Чому ж зарубали закон, який дозволяв хоч якось упорядкувати той безлад з миттям бурштину. Питання екології - то лише прикриття. Адже запустити законно в цю сферу мілких підприємців – виключити будь-які важелі впливу на сферу. А отже можливість на ній заробити. А хлопці з великими гаманцями і самі ласі до цього бізнесу. Тільки зараз зайняті меткомбінатами, шахтами, заводами та енергетичними компаніями. Не все ще приватизовано і переведено в їхню власність. Як тільки закінчать - можна буде і за бурштин взятись.
Під гаслом захисту екології віддати родовища тільки великим компаніям. Мовляв, їх легше контролювати ніж натовп копачів. І купити такі ліцензії зможуть тільки компанії з грошами заробленими в промисловості. Але це коли руки дійдуть…
А тим часом хай на бурштинових копальнях панує безлад і беззаконня, як в папуасі, або на золотих копальнях на Алясці в 19 столітті. Безправних мілких мародерів легко порозганяти, посадити заграти. Тим самим розчисти дорогу великим мародерам, тренованих на фабриках, заводах і параходах…
А вирішити проблему по закону за прикладом інших країн… Слабо віриться. Принаймні не зараз і не з такими "рішалами".