Освіта по-українськи: наука досягнення вершин

У суспільстві не вгасають суперечки щодо нововведень у шкільній освіті. Які реформи потрібні та чи потрібні вони взагалі? Чому повинна вчитися маленька людина у сучасному світі?

Нинішню політику міністерства освіти критикують ледь не всі. Складається уявлення, що кожен вважає себе експертом. Але, можливо, можновладці на чолі з Д. В. Табачником дещо тямлять у освітній політиці?

Будемо чесними - українське суспільство переживає нелегкий етап розвитку. Нелегкий - з одного боку, але визначний - з іншого. Ми звикли вважати, що все краще знаходиться десь, але не в нашій країні. У тому числі і освіта. У гонитві за кращим майбутнім для своєї дитини батьки поспішають віддати свою дитину до новомодного учбового закладу із європейською методикою викладання. Вкрай відчайдушні серйозно думають про закордонну школу. Але ми забуваємо, що найголовніше - духовні цінності - закладаються саме у школі. А в нашій країні вони дещо відмінні від західних.

   Україна зберігає основи основ шкільної освіти - багатопрофільність, широту мислення. Учень нашої загальноосвітньої школи вирішує квадратні рівняння та може розповісти про склад клітини живого організму. Тобто вітчизняна школа розвиває логіку, дає ази знань, які необхідні людині для розуміння процесів у оточуючому світі. Це вже не кажучи про таке суперечливе питання, як виховання патріотичних почуттів та знання біографій визначних українців. Скільки б докорів не терпіла система освіти на предмет захисту національних цінностей, але кожний школяр знає напам'ять "Заповіт" (хоча б і не весь) та дату народження Тараса Шевченка.

Здавалося б, все чудово і нічого не потрібно змінювати. Але світ розвивається шаленими темпами і людина не повинна відставати.  Підвищення стандартів освіти, перехід до сучасного технічного оснащення, зміна шкільної програми - це є відповіддю на виклики сучасності. Яким же чином відповідають на них українські освітні реформи?

По-перше, школи розпочали перехід на електронну форму освіти. Відтепер електронний гаджет замінюватиме купу підручників, які вкрай часто школярі мали додатково купувати. Вартість підручника варіюється від 45 грн. до 180 і більше. При чому кожного року необхідно купувати нові примірники. До того ж, існує безліч необхідної додаткової літератури, яка також потребує коштів. Середня вартість нетбука або планшета - 2000-2500 грн. Окрім того, що такий прилад здатен зберігати цілі бібліотеки, він має величезну кількість спеціальних програм, що забезпечать високий загальноосвітній рівень учня. Не погано для початку, чи не так?

Хоча нещодавно Рахункова палата висунула обвинувачення у начебто "завеликих витратах" відомства Табачника. Буцімто виділені 5 млн. грн. були витрачені не за призначенням, комп'ютерна техніка несправна, а обіцяні наукові портали, методичні матеріали, бази даних і досі не створені.

У відповідь зазначимо лише, що всі кошти вже направлено на втілення освітніх проектів, школи проходять модернізацію, а створення всеукраїнських електронних освітніх ресурсів потребує деякого часу і, знову ж, коштів. Тому вельмишановна Рахункова палата поспішає з наріканнями. Потрібно дивитися на результат. А серйозні реформи не робляться за один день.

По-друге,  логічним кроком освітньої політики сучасної країни стало введення англійської мови у початковій школі. Годі й казати про необхідність англійської для кожної молодої людини на планеті. А всі страхи щодо занадто великого об'єму матеріалу для маленької дитини абсолютно марні, адже нове покоління вже має величезний потенціал та знання, запевняють у міністерстві освіти.

І нарешті, поглянемо на нововведення у системі оцінювання з фізичного виховання та мистецтва. Можливо, вони зовсім не безглузді, а, навпаки, мають позитивний вплив на школярів. Заняття з фізкультури повинні бути відпочинком від розумової роботи, мають бути грою і ніяк не призводити до нещасних випадків через перевантаження заради високої оцінки. Те ж саме стосується і мистецтва. Дитина, що не має здібностей у музиці не повинна отримувати незадовільні оцінки, бо така дисципліна потребує не лише старань, але і таланту. Тим не менш,

Реформування системи загальної освіти повністю відповідає політиці молодої та самодостатньої держави. Кожен школяр - це майбутній видатний політик, науковець, художник. Кожен вийде у великий світ можливостей без меж. У цьому світі найпотужнішою силою є знання. І це цілком і повністю завдання держави - виховувати освічену молодь, як запоруку розквіту України. Реформи є логічними та перспективними. А займатися критикою заради критики - доля недалекоглядних. Краще купуйте скоріш вашій дитині планшет та попіклуйтеся про необхідний контент! Все інше - завдання держави. І виконують його справжні експерти.