Що ще впало в око - наджорстка зарегламентованість програми. Все поділено на частини з суворим обмеженням у часі. Стільки-то на виступ «дуелянтів», стільки-то на запитання, стільки-то на коментарі.
До нині Анна Безулик вела «РесПубліку» на 5-ому в брючних костюмах. У першому ж
ефірі «Справедливості» на «Інтері», посилюючи ефект прем'єри, вона вийшла до студії в сукні.
Що ще впало в око
- наджорстка зарегламентованість ток-шоу. Все поділено на частини з суворим обмеженням у часі. Стільки-то на
виступ «дуелянтів», стільки-то на запитання, стільки-то на коментарі.
Така організація
процесу в стилі «крок вправо чи вліво -
спроба до втечі, стрибок на місці - провокація»» тиснула не лише на головних
діючих осіб, але й на глядачів, які переживали, чи встигне той чи інший гість
програми вкластися у відведений час.
З одного боку
зрозуміло бажання авторів зробити ефір динамічним і рівним для його учасників.
Але з іншого - траплялися моменти, коли люди не встигали як обґрунтувати
запитання, так і дати бодай коротеньку відповідь на нього. Тож виходило, що час був
регламентований заради самого часу.
У телепроекта -
нікчемна заставка. Таке враження, що дизайнери зробили її наспіх, абияк, щоби
була.
Я дивився Безулик до Шустера, а потім перемикнув на УТ. І не пошкодував,
бо там тема здалася цікавішою за пропоновані завжди академічною як в брюках, так і спідниці Анною
Безулик. Та й з секундоміром як з дамокловим мечем, постійно нагадуючи правила, ніхто над душею не стояв.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.