Мотивацією хлопців під Крутами були не імена в мармурі

Київська Русь, Гетьманщина, Мазепа, Січові Стрільці, КРУТИ, Холодний Яр, бандерівці, шістдесятники… Чи продовжить наше покоління цей список?

«Кожний думай, що на тобі

Мілійонів стан стоїть,

Що за долю мільйонів

Мусиш датити одвіт.

Як подамся, не достою,

Захитаюся, мов тінь, –

Пропаде кривава праця

Многих, многих поколінь».

(Іван Франко)

Традиції зобов’язують… Традиції зобов’язують нас продовжувати справу наших батьків, дідів, прадідів. Традиції – це «панцир» нації, як писав Дмитро Донцов. Наші традиції покликані захищати нашу мову, історію, культуру, економіку, державу…

 Але традиції потрібно передавати.

 Київська Русь, Гетьманщина, Мазепа, Січові Стрільці, КРУТИ, Холодний Яр, бандерівці, шістдесятники… Чи продовжить наше покоління цей список? Що ми передамо своїм дітям, окрім цих пам’ятників? Що ми розкажемо їм про Крути, окрім того, що там померло кількасот студентів? Померли… А чого померли? – бо хотіли бути героями. А що для того, щоб бути героєм, потрібно всього-на-всього померти?

 З історії Крут кожен із нас повинен взяти для себе не смерть як вбивство, а смерть – як самопожертву, як найвищий прояв любові.

 На Аскольдовій могилі Героїв Крут у Києві записано слова з Євангеліє: «Немає більшої любові, аніж віддати життя своє за ближніх» (Ів. 15, 13). Отже, мотивацією тих 16 – 17-річних хлопців були не їхні імена в мармурі, а простий прояв любові. Любові до своїх ближніх, любові до батьків, дідів, до своєї землі… І так вже склались історичні обставини, що свою любов потрібно було захищати кров’ю.

 В географічному вимірі любов для цих студентів не закінчувалась їхніми подвір’ями чи квартирами. У часовому просторі їхня любов не обмежувалась лише відрізком їхнього життя.

 Ті хлопці померли за краєвиди, яких ніколи не бачили; ті хлопці померли за людей, яких ніколи не зустрічали; ті хлопці померли за традиції, які їм передали у спадок, і вони передали їх наступним поколінням, в тому числі і нам.

 Тому, так важливо любити своїх ближніх не лише на словах, не обмежуватись у своїй любові лише порогом власного дому…

 Пам’ятайтмо про тих, хто був до нас і буде після нас. Пам’ятаймо про Крути!!!...

 Михайло Галущак

(Із виступу в пам’ять про Героїв Крут у Миколаєві)