Або ти або тебе - закон життя!

Закони життя незмінні. Не ми їх писали, але ми вимушені їх виконувати. Від нас залежить тільки одне: хто буде нагорі, ти або вони.

Наприкінці війни одна людина сказала дуже цінну думку:

«Німеччина програла війну. Вона не просто програна. Європа розгромлена. Але чи можете собі уявити, що буде завтра? Бідолашна Німеччина, її звинуватять в усіх смертних гріхах. Німецький народ зроблять винуватцями усього. Напишуть тисячі книг. Знайдуть тисячі якихось безглуздих документів. Вигадають сотні спогадів. І ми, Німеччина, постанемо перед світом, як безприкладні нелюди роду людського, як породження пекла. А ми просто знайшли мужність здійснити те, про що мріяла Європа. Ми сказали, якщо ви про це думаєте, то давайте ж нарешті зробимо це. Це як хірургічна операція. Спочатку боляче, але потім організм одужує. Хіба ми не здійснили потаємну мрію кожного європейського пересічного? Хіба не в цьому була причина усіх наших перемог? Адже всі знали те, про що вони боялися розповідати навіть своїм жінкам, ми оголосили ясно і відкрито, як личить мужньому і цілісному народу. Вони завжди не любили жидів. Все життя вони боялися цю темну і похмуру країну на сході. Цього кентавра, дикого і чужого Європі – Росію. Я сказав: «Просто давайте вирішимо ці дві проблеми. Вирішимо їх раз і на завжди!» Хіба ми вигадали щось нове? Ні. Ми просто внесли ясність в ті питання в яких вся Європа хотіла ясності. Ось і все. Відтоді як Земля обертається навколо сонця. Допоки існують холод і спека, бурі і сонячне світло, доти буде існувати і боротьба. В тому числі між людьми і народами. Якщо б люди залишилися жити в раю, вони б згнили. Людство стало тим чим воно є завдяки боротьбі. Війна – природна буденна справа. Війна іде завжди і скрізь. У неї немає початку і немає кінця. Війна – це саме життя. Війна – це відправна точка.»

Тож допоки люди не братимуть участь в цій вічній війні, доти вони і будуть згнивати в своєму уявному раю. Адже як тільки людина починає боротися за себе, за свою родину, і за свою країну (якою  вона не була) вона одразу піднімається на голову вище. Людина починає розуміти хто керує її народом. Виявляються це звичайні люди, які вилізли з цієї калюжі раніше і почали боротися за свої цінності. То чого ж ти ще сидиш і плачешся, що тобі не дають працювати чи відбирають останнє? Іди і борися! Ніхто ніколи не прийде і не дасть тобі шматок хліба за безцінь! Вони влізли нагору, щоб кормити свою родину. Їх не можна за це засуджувати. А ось ти сидиш і вимагаєш, щось від них. Хіба ти їх родина? Хіба вони тобі щось винні? Твій голос? Тебе просто купили! І ціна твоя це шоу під назвою «Політика». Тож або ти підеш і знімеш їх з тієї гори, або вони закидають тебе камінням до смерті. У людей, що на горі не має жалю, бо в них теж є родина, яку треба годувати!