Венеційська бієнале 2013: наскільки Україна готова до форуму

24 квітня 2013, 23:57
Власник сторінки
журналіст
0
367

На одній із провідних виставок сучасного мистецтва Україну представлятимуть у трьох різних павільйонах Оксана Мась, Гамлет Зінськовський, Микола Рідний, Жанна Кадирова і британка Лінетт Ядом-Боакьє.

З 1 червня по 24 листопада 2013 року в Італії проходитиме 55-а Венеційська бієнале під девізом «Енциклопедичний палац». Україна буде представлена трьома проектами. На офіційному державному рівні до Венеції відправляють молодих художників Гамлета Зіньковського і Миколу Рідного з Харкова та Жанну Кадирову з Києва. Також окремий павільйон на бієнале матиме PinchukArtCentre, де буде представлено живопис володарки премії для молодих художників Future Gеnеration Art Prize 2012 чорношкірої британської художниці Лінетт Ядом-Боакьє. Одеситка Оксана Мась, яка на 54-ій Венеційській бієнале презентувала копію шедевра епохи Відродження Яна Ван Ейка «Гентський вівтар» із писанок, цього разу покаже світу свій новий проект зі скла «Квантова молитва»  у рамках групового проекту Glasstres.

Сумно визнавати, але окрім Оксани Мась, Україна за місяць до відкриття Венеційської бієнале не може похвалитися, що готова показати себе у всій красі на найпрестижнішому форумі сучасного мистецтва.


Жанна Кадирова.

Розпочнемо з художників, які їдуть у Венецію на державному рівні. Куратори Віктор Сидоренко та Олександр Соловйов вибрали чотирьох гігантів сучасного українського мистецтва – Гамлета Зінськовського, Миколу Рідного, Жанну Кадирову та Зінаїду Ліхачову. Почувши про вибір комісара Сидоренка, дружина голови Адміністрації Президента Сергія Льовочкіна Зінаїда Ліхачова відразу сказала: «Ні!». Мовляв, в Україні є достойніші художники за неї. У колі мистецтвознавців її вчинок розхвалили як могли. А от кураторам напевне волосся дибки стало, що робити без Ліхачової? Адже, не будемо душу кривити, запросивши у Венецію художницю і дизайнерку Зінаїду Ліхачову, вони хотіли не так її роботи показати, як мати фінансову підтримку від Адміністрації Президента. Бо ж участь у Венеційській бієнале – задоволення не з дешевих. Міністерство культури України виділяє з бюджету 1 млн. гривень. А це, якщо вірити кураторам, крапля в морі. Для порівняння, проект Оксани Мась «Друге Відродження» на 54-ій бієнале обійшовся в 1 млн. євро!


Микола Рідний.

На сьогодні ніхто з кураторів і художників публічно не заявляв, які саме проекти повезуть у Венецію від держави. Тож що саме буде у національному українському павільйоні, поки що можна лише здогадуватися. Ідеї і проекти у художників то є, а от грошей, щоб представити її на належному рівні та ще й розпіарити, як кіт наплакав.


Гамлет Зіньковський.

Інша справа у PinchukArtCentre. Тут з грошима все Ок! І нібито з ідеями також, якщо не враховувати, що Венеційська бієнале тим і особлива, що її цікавить не глобальне мистецтво, а саме сучасне національне. Понад 100 країн представлятиме сучасне мистецтво у своїх національних павільйонах. Тож чи можна британку Лінетт Ядом-Боакьє вважати представницею українського сучасного мистецтва, питання відкрите. Та варто відмітити, без уваги вона точно не залишиться. Адже ще з грудня, коли Лінетт стала володаркою премії від Пінчука, вона знайома із куратором 55-ї Венеційської бієнале Массіміліано Джіоні, який входив у склад журі Future Gеnеration Art Prize 2012 .


Лінетт Ядом-Боакьє.

За кого Україні буде не соромна, так це за Оксану Мась. Хто-хто, а вона вміє прориватися, та ще й так прориватися, щоб всі навколо змогли лише вигукнути: «Вау!» Для прикладу, сьогодні Оксана Мась співпрацює з 23 галереями у світі. Її графік розпланований на 2 роки наперед. Два роки тому на Венеційській бієнале до її вівтаря з писанок двічі приходило журі форуму і вибачалося, що не може їй присудити Золотого лева за найкращий проект, так як Україна потрапила у список ворогів європейського ринку через суди над політиками Тимошенко і Луценком.

1 червня 2013 року Оксана Мась вдруге візьме участь у Венеційській бієнале. Тепер у складі групового проекту Glasstres «White Light/White Heat», що в перекладі означає «Біле світло/Білий жар».

Перед тим, як перейти до роботи Оксани Мась, варто пояснити, що таке Glasstres?

Отже, Glasstres – це венеційський проект, який щороку збирає художників з усього світу і дає їм можливість працювати у майстернях на острові Мурано, всесвітньо відомого своїм скляним виробництвом. Венеційська традиція склодувів нараховує майже 1000 років. Вперше про секрети  майстерень із виробництва скляних прикрас заговорили у 1291 році, коли влада Венеції всіх майстрів виселила на острів Мурано з метою безпеки від пожеж, які могли спровокувати розпечені горни склодувів.

Ідея розширити можливості скла із прикрас на твори мистецтва виникла у муранського майстра Егідіо Константіні ще у 50-ті роки минулого століття. Склодув 10 днів поспіль ходив у дім, де мешкала американська галеристка Пеггі Гуггегнхайм і просив, щоб вона його вислухала. Галеристка щоразу виганяла майстра, та якось не витримала і запропонувала йому на порозі дому розказати, в чому справа. Тоді Егідіо Константіні почав: «У мене є мрія і тільки Ви можете її реалізувати. Я хочу, щоб Ви привернули увагу відомих художників зі всього світу до скла, щоб вони почали працювати у майстернях Мурано». На що галеристка тільки розсміялася, так як в той час скло вважали непридатним для високого мистецтва. Тоді майстер заплакав і сльози покотилися по його небритих щоках. «Я можу витримати все, тільки не сльози чоловіка, який плаче», - сказала Пеггі Гуггегнхайм і пообіцяла прийти у мурановські майстерні.

Завдяки сльозам Егідіо Константіні зі склом почали працювати Пабло Пікассо, Марк Шагал, Жорж Брак, Макс Ернст та багато інших. Після смерті Константіні співпраця склодувів із художниками перервалася аж до 1993 року, коли Адріано Беренго, власник однієї з майстерень у Мурано, відновив традицію свого попередника і заснував проект Glasstres. З 2009 року Glasstres входить в офіційну програму Венеціанського бієнале і має виставкові майданчики на острові Мурано, у Палаццо Каваллі та у серці Венеції в парку біля Музею Пеггі Гуггегнхайм. За останні два роки у виставках Glasstres взяли участь 250 художників. У 2013 разом із Оксаною Мась на площадках Glasstres свої роботи презентують 60 художників.

Нещодавно Оксана Мась повернулася із Венеції, де працювала над новим проектом «Квантова молитва». Художниця привезла у Венецію звичайний металевий двигун, який слід було залити найчистішим кристалічним склом, з якого Сваровські роблять свої кристали. У майстерні спеціально побудували окрему піч, щоб двигун вагою 80 кг розігріти до 450 градусів. На гарячий двигун склодуви лили скло розігріте до 1200 градусів. Скло лилося і застигало за лічені хвилини на очах Оксани Мась та її друзів із Mirinova Art Group, першої в Україні компанії з управління проектами у сфері мистецтва. За словами художниці, вона бачила як скло не стримувало себе, текло, куди хотіло, на своєму шляху плавило метал і творило справжнє чудо, яке називається акт мистецтва.


Тетяна Миронова, Адріано Беренго, Оксана Мась, Надія Тайга та Яна Барінова.

Оксана Мась зізналася, що зовсім іншою покинула острів Мурано. Тепер вона знає, що таке мистецтво насправді. «Ми звикли все аналізувати. Та при спогляданні на справжній витвір мистецтва думки мають зупинятися. Наші думки завмерли, коли ми побачили скло на двигуні, а з очей текли сльози щастя. Ось це і є справжнє мистецтво», - розповіла художниця.

І наостанок, що таке «Квантова молитва» Оксани Мась?

«Це молитва просвітленої раси людей, яка відрізняється почуттям єдності, любов’ю до навколишнього світу та високою усвідомленістю. Люди нової формації зможуть відчувати і бачити тонкі світи і своє майбутнє. Перехід до нової раси – це шлях до Душі через абсолютне очищення і злиття з енергією Всесвіту», - пояснюють у прес-релізі Оксани Мась.

Замість висновків: щоб навчитися квантової молитви, слід поїхати на Венеційську бієнале, побачити роботу Оксани Мась та інших українських художників і любити, любити, любити. Адже тільки любов зробить з нас просвітлену расу і абсолютно очистить, як скло очистило двигун Оксани Мась.  

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.