Мистецтво за задвірками

Чому варто піти на ART Kyiv contemporary в "Мистецький Арсенал".

Уже тиждень як в «Мистецькому арсеналі» мало не щодня збирає аншлаг форум сучасного мистецтва ART Kyiv contemporary. Звісно, на вул. Лаврській вишикувались не такі черги як на нову виставку в PinchukArtCentre, проте все одно велелюдно як для елітного мистецтва.

На перший погляд, все ніби гарно: грамотно скомпоновані проекти, немає лаж, скандалів, добре підібрані картини. Та чомусь душа не радіє. Спробую розібратися, чому ж враження від арт-форуму в рай не пускають.

Директор «Мистецького арсеналу» Наталя Заболотна на відкритті підкреслила, що дуже прискіпливо поставила завдання перед галеристами – ніяких поодиноких картин, лише проекти. Перед тим, як подавати проекти на ART Kyiv contemporary, куратори сім разів думали, а тоді пропонували художників. Ніхто не хотів піймати облезня, як це сталося з мавпою у терновому вінку Іллі Чічкана кілька років тому у тому ж «Арсеналі». Картину, яка багато в кого асоціювалася з насмішкою над християнством, повісили біля вікна з видом на дзвіницю Києво-Печерської Лаври. Фотографи відразу вловили гарячість моменту, а журналісти накинулися на куратора із запитаннями. Заболотна відчула, що пахне смаженим, наказала картину прибрати, а потім сама підходила до кожного фотографа і просила нікому не показувати фото з мавпою на фоні Лаври.

Та як би галеристи не крутили з художниками, вище голови ніхто не перестрибнув. Ті ж 10- 20 імен, які уже навіть лінивий глядач розпізнає, знову заполонили простір шикарного МА. Раз пройдешся, постоїш кілька хвилин біля улюблених Анатолія Криволапа, Петра Бевзи, Максима Мамсикова, а далі нема й з ким познайомитися. Дефіцит свіжої крові.

Звичайно, ситуацію рятує міф Віктора Вазарелі з його химерними кубиками і зебрами, Енді Ворхол і Рассел Янг з іконами поп-арту, італійці, які дивують незвичаними техніками з використанням лінз. Перше місце в ТОП 10 ART Kyiv contemporary безумовно належить  Коко Шанель, вкритій діамантовими пилинками. Комерція рулить! А де ж мистецтво? Українська. Свіже. Сучасне. Молоде, ніким не займане.

Коли ART Kyiv contemporary тільки стартував 6 років тому в «Українському домі», критики навколо нього звучало чимало. Та там кожен міг знайти щось миле серцю. Гламурні дівчата «прилипали» до діамантів, виважені інтелектуали знаходили філософські проекти, жлоби і гопники тішилися з проектів Антіна Мухарського. І поміж картинами, які сто разів крутилися по київських галереях завжди можна було натрапити на художника з народу, якого в столиці ще не бачили. Через цих прибульців із кучерявих сіл і хуторів, які без комерційного інтересу творять, і лише раз на рік виїжджали на арт-ярмарку, варто було ходити на ART Kyiv contemporary. А тепер навіть не знаю. Може, щоб на власні очі побачити, що живопис жив, живе і буде жити? А може хто і що представляє Україну на світовому арт-ринку. Бо ж для грошей все робиться, для ринку. Мистецтво уже давно на задвірках.