У галереї «СовіАрт» Анатоль Федірко створив супрематичний діалог із Казимиром Малевичем.
«Я,
Анатоль Федірко, не пишу вербальних сумнівних концепцій арт-проектів, я просто
відчуваю себе онуком К.Малевича, який мені – студенту Київського державного
художнього інституту міг би читати лекції в Києві, 1928 року» - заявив на всю
Україну київський художник Анатоль Федірко.
4
квітня, за кілька днів до свого 55-річчя, Анатоль Федірко презентував у галереї
«СовіАрт», що на Андріївському узвозі, виставку «Супрематична Україна».
Ремарка:
Супрематизм — напрям модерного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм,
що виник на початку ХХ століття. Зачинателем вважається К. Малевич
(народився 1879 в Києві — помер 1935 в Ленінграді). Напрям вийшов від
кубізму і футуризму, він знайшов застосування в урбаністиці, плакаті і графіці.
Супрематизм, за Малевичем, — це остаточний розрив живопису із зображенням
реального світу. На думку митця, усі зусилля потрібно зосередити на кольорі,
формі, фактурі, русі. «Коли зникне звичка бачити в картинах куточки природи,
мадонн та безсоромних венер, тоді тільки побачимо чисто живописний
витвір» — писав художник в одному із своїх маніфестів.
Анатоль
Федірко над супрематичними картинами працював довго, майже 10 років. Приводом
для діалогу з батьком чорного квадрату стала випадкова зустріч у 2006 році,
коли художник на горищі 82-річного дідуся у Чернівцях знайшов картину самого
Малевича. Тоді він виставив роботу у своїй галереї FedirkoGallery, назвавши проект “Добрий
день, К. Малевич».
Федірко,
привітавшись із професором, так і не зміг з ним попрощатися. Всі ці роки двоє
художників вели бесіду про Україну, Київ, де народився Казимир Малевич,
мистецтво, Шевченка і політику. Аж поки Федірко під впливом Малевича не створив
власний проект «Супрематична Україна».
На
виставці найбільший ажіотаж викликає портрет Тараса Григоровича Шевченка у
стилі супрематизму. Федірко каже, що його Шевченко схожий на портрет, який
зображений на купюрі 100 гривень.
Поруч
із Шевченком чільне місце на виставці займає перший у світі мандрівний
пам’ятник Малевичу. Скульптура у стилі супрематизму виставлялася у Львові,
Чернівцях, а тепер прийшла черга і до Києва. За словами Федірка, пам’ятник
Малевичу відтворює не візуальний, а духовний образ митця.
А
далі, далі чисто живописний витвір, який Федірко шурупами прикурив до стін
галереї. Художник пишається, що в галереї йому дозволили розмістити картини
просто на стінах, без шнурочків, рамок і так далі. Каже, що таку свободу
художники мають лише в PinchukArtCentre і в «СовіАрт».
Та,
незважаючи на головну ідею супрематизму, відвідувачі виставки «Супрематична
Україна все таки розгледіли реальний світ» у картинах Анатоля Федірка – лани
широкополі, прапор України, прапор УПА, німб святості і «повну бездуховність».
Не
обійшлося на виставці і без славнозвісного «Чорного квадрату», створеного
Малевичем у 1924 році. У Федірка є свій «Чорний квадрат» розміром 106х106см,
який він виставив у галереї. Це чорна дерев’яна валіза для малярських
інструментів. Малевич своїм квадратом
поставив крапку у візуальному мистецтві – більше ніяких безсоромних мадонн.
Федірко ж своїм квадратом почав нову сторінку – цього разу це не напрямок у
мистецтві, а початок святкування 100-річчя з дня створення «Чорного квадрату»,
яке припадає на 2015 рік.
До
відома, організація ООН із питань освіти, науки і культури ЮНЕСКО 2015 рік оголосила
роком Казимира Малевича.
Таким
чином, виставкою Федірка «Супрематична Україна» Київ почав підготовку до року
Малевича. Виставка триватиме до 15 травня. У день закриття «Супрематичної
України» ЦСМ «Совіарт» проведе круглий стіл присвячений творчості К.Малевича. А
25 - 26 травня 2013 року запланований перформанс «Повернення К.Малевича в
Київ».
Цікавий
факт
Міф
художнього інституту : впродовж 1928 року, проф. К.Малевич приїздив до Києва,
приходив до інституту і кожна його лекція для студентів тривала лише
10 хвилин : « Я, професор Казимир Малевич, це моя чорна валіза, ось моя
картина - «Чорний квадрат», (1924р., 106х106см, Державний Російський
музей, Санкт-Петербург, Росія) – це безвихідь, «тупик»(рос.), кінець
візуального мистецтва, хто і навіщо, і чому вас тут навчить…»
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.