C4F - погляд у майбутнє, частина 2

Тимчасовий (під)Комітет стратегічної дії…

Тимчасові державні інституції створюються для виконання декількох державних функцій, а їх місією є підготовка певного державного рішення стратегічного кшталту. Як свідчить досвід створення і функціонування комітетів з питань майбутнього (Committee For Future), тривалість дії тимчасового статусу державної інституції залежить від стратегічного бачення ефективності існування такої у структурі органів влади. У тому числі, в існуванні суспільного попиту на її функціонування, отже в можливості перерозподілу суспільних ресурсів (матеріальних та нематеріальних) на користь нової інституції. З необхідністю проведення реструктуризації (реформування) чинної структури органів влади.

У випадку ініціювання/ апробації нових напрямів реалізації державної політики, спрямованих на удосконалення діяльності органів влади через запровадження нових інструментів управління та регулювання - утворюються подібні, тимчасові державні інституції.

Не стало винятком й утворення та тимчасове функціонування підкомітету з майбутнього розвитку Латвії Комітету з питань освіти, культури, науки 8-го Сейму Латвії. Цей підкомітет був створений у 2003 році у складі профільного комітету Сейму з метою забезпечення контролю за виконанням національної частини Лісабонської стратегії до 2010 року.

Основними функціями підкомітету з майбутнього розвитку Латвії, Сеймом були визначені:

1. Діяльність щодо підготовки єдиного документу майбутнього розвитку Латвії, у тому числі розроблення бачення Латвії на період до 15-20 років. Що сприятиме сталому розвиткові Латвії і дозволить покращити соціальний добробут та безпеку кожного члена суспільства.
2. Сприяння розвиткові співпраці із різноманітними державними закладами, вченими, молоддю та іншими представниками суспільства; у спільному діалозі шукати можливості для пришвидшення розвитку Латвії, її конкурентоздатності.
3. Організація комунікативних заходів із різних напрямів, які є важливими для науки та економіки, щоб таким чином слугувати корисним джерелом інформації для досягнення цілей, поставлених перед парламентаріями.

Виходячи із такого, основними завданнями підкомітету стали:

• Оцінка наукових розробок та інновацій в сфері передових технологій;
• Сприяння налагодженню активної співпраці підприємців з науковцями і дослідниками.

Відповідно до покладених на них основних завдань, парламентарії із підкомітету з майбутнього розвитку Латвії налагодили постійний діалог та проводили консультації із університетськими науковцями і дослідниками, відповідальними високо посадовцями, представниками неурядових організацій, членами Академії наук та інших наукових товариств. Внаслідок такої активної співпраці Сеймом Латвії був прийнятий законопроект, який встановив щорічне зростання видатків на наукову діяльність у розмірі 0,15% від ВВП.

Наступним кроком стало прийняття у 2005 році Сеймом грунтовного документу про довготерміновий розвиток Латвії із красномовною назвою: “Модель зростання для Латвії: спершу люди”! Цей документ став свого роду Білою книгою для складання у подальшому національного плану розвитку країни на період 2007-2013 років, а також для затвердження в 2006 році Урядом бюджету фінансування пріоритетних наукових досліджень на період 2006-2009 років.

Фінальним етапом діяльності підкомітету з майбутнього розвитку Латвії (діяв протягом терміну повноважень 8-го Сейму Латвії) стала організація підготовки проекту Стратегії сталого розвитку Латвії до 2030 року як основного документу планування довготермінового розвитку держави, у рамах всенародного проекту “Латвія – 2030”. Участь у розробленні проекту взяли люди різних поколінь та різних професій з усіх куточків країни. Обговорення концептуальних засад та текстуальних частин цього стратегічного документу здійснювалось переважно шляхом громадських комунікативних заходів, в Інтернеті та інших засобах масової інформації. Стратегія сталого розвитку Латвії до 2030 року була затверджена Сеймом у 2010 році та оприлюднена у червні того ж року.