Цікава ситуація у нас складається. Нцу не можемо ми обійтись без критики того чи іншого свята, замість того аби його відзначати, ми - лише бідкаємось як все погано...
Народ, а не ліпше не бідкатись як все погано, а братись та відбудовувати все, що ще не встигли розкрасти та продати?
Розумію, що для більшості це прозвучить досить банально. Проте так вже остогидло слухати одне й те ж саме щоразу, як хочеться бачити й читати щось хороше. От і вчора, біда яка трапилась у Криму з санаторієм, стала черговою порцією негативу та підкреслила, що гонитва за збагаченням стоїть вище, ніж безпека та все, що з цим пов'язано.
Так, відкрита трибуна потрябна і формування громадянського суспільства тим не менш важливе у нашому становищі. Проте, і це факт, результату від цього замало. Ну от пишемо ми тут, роздумуємо, а зворотнього зв'язку замало.
Та й народ вже нстільки затурканий, що йому "по-барабану", що там робиться. Головно щоб на столі стояла миска з горячим борщем та кусень хлібу.
А ще наша ментальність. Не б'ють то й добре, а дають - ще краще.
Будьмо чемними. Не варто на таких речах робити самопіар (я до того, що більшість політиків полюбляють виходити на світ Божий при більш-менш значних святах).
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.