Вадим ХАБІБУЛЛІН, адвокат, голова Київської обласної колегії адвокатів:
"Для того, щоб усі усвідомили, наскільки важливий новий Кримінальний процесуальний кодекс, ще потрібен час. Повертатися назад ніхто не збирається, тож слід прийняти ті окремі умови кодексу, які є, і, у разі потреби, боротися з ними аж до створення судової практики і внесення змін.
Загалом висновок важко зробити і за півроку. А за ці місяці дії нового документа робити висновки про те, що новий Кримінальний процесуальний кодекс став ближчим до людей — це, принаймні, смішно.
Правоохоронні органи зробили все можливе, аби придумати нові шляхи до відмов у прийнятті заяв і відкритті кримінальних проваджень. І повірте: може, більш як на 70 % заяв про правопорушення людям відмовляють у проведенні розслідувань. Хоч КПК не передбачає можливість відмови в прийомі заяви про відкриття кримінального провадження. Одне із ряду ноу-хау правоохоронців — відмова листом, у якому зазначено, що «звернення надійшло відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і не містить «достатніх» відомостей про кримінальне правопорушення. У той час як КПК передбачає реєстрацію злочину у випадках, коли стовідсотково вбачається кримінальне правопорушення.
В такому випадку людина вимушена оскаржувати це рішення/лист. Оскарження можливе лише в слідчого судді. Оскільки, як правило, жоден слідчий суддя не приймає рішення протягом трьох днів, передбачених КПК, то через складність процедури більшість заяв не доходить до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У той же час Кримінальний процесуальний кодекс, на жаль, не встановлює відповідальності за незаконну відмову у реєстрації правопорушення з боку співробітників правоохоронного органу. Тому жоден правоохоронець не відчуває, що йому доведеться відповідати. Разом з тим, якщо людина пише заяву до слідчого управління, то є шанс, що розслідування буде проведено. А якщо просто в прокуратуру, чи районне управління МВС в районі, то шанси, що це буде доведене до слідчого, — практично нульові.
Зараз до кінця не сформований слідчий корпус, там працює невелика кількість людей. Це фактично старі оперативні співробітники з «ментальністю старого КПК», тому вона не змінюється. Водночас змінюється навантаження. Зараз у слідчих роботи більше, ніж у державних виконавців. Вони не встигають, не вносять, порушують — і поки що з цим нічого не можна зробити.
Але за будь-яких обставин КПК—2012 є революційним і ті, хто його впровадив, назавжди забезпечили собі пам’ятники за життя, за що їм окрема подяка.
Звичайно, важко впроваджувати нове зі старими кадрами, від цього нікуди не дітися і ментальність їх не змінити, так само як каральний ухил суддів.
Щиро вірю, що можливо, за рік-два можна буде відчути реальні результати впровадження КПК, що принесуть полегшення для людей, і шляхом створення нової судової практики, і зміни каральної ментальності правоохоронних і судових органів, і шляхом його доопрацювання".