Підйом на цю вершину співпав з 10-річчям сходження Галай на Еверест. Після спуску в базовий табір Ірина прокоментувала свій сход.
Трагедії Макалу
“Це сходження почалося для мене досить важко психологічно, - зізнається українка. - Буквально за день до того, як я прибула в базовий табір, на спуску з Макалу загинула американська альпіністка. А ще приблизно за тиждень до цього там загинув і чеський альпініст. Крім того, було дуже багато травмованих людей. Тому атмосфера на горі спочатку була досить напружена, і, звичайно, це все психологічно відчувалося”.
Фантастична черга
Але в підсумка за зізнанням Галай, для нех це був один із найлегших восьмитисячників (вершин, висота яких складає більше 8000 метрів, яких в світі всього 14).
“Гора не є дуже технічною, але вона надзвичайно фізично виснажлива, - розповідає Ірина. - Там потрібно мати дуже добре підготовлене тіло, тому що постійно йде важка фізична робота: багато кроків угору, багато підйому, багато моментів, де ти буквально витягуєш себе схилом. При цьому саме сходження вийшло дуже яскравим. Гора неймовірно красива. Уже починаючи з другого табору перед тобою, як на долоні, стоять Еверест (висота 8 848 метрів) та Лходзе (8 516 м). Вночі ми навіть бачили ліхтарі людей, які піднімалися на Еверест — це виглядало фантастично. Там була просто величезна черга, десь, мабуть, понад 200 людей. Для порівняння — нас було лише п’ятеро.
І був ще один момент, який я, напевно, запам’ятаю назавжди. Під час підйому, вже десь на висоті близько 8400 метрів, я раптом почула дуже сильний шум літака. Підняла голову - і бачу величезний Boeing. Перша думка була: “Чому він так низько летить?” А потім я усвідомила, що це не літак низько, це я настільки високо. Він летів на своїй звичайній круїзній висоті — приблизно 9–10 тисяч метрів. І в той момент ти реально розумієш, де знаходишся. Це відчуття неможливо передати — шум літака, висота, холод, і мурашки по шкірі від усвідомлення всього цього”.
Тризуб з Азовсталі
На Макалу Ірина підняла металевий тризуб з Азовсталі. Вона має лише два таких тризуба, з якими піднімалась на всі три свої восьмитисячники під час повномасштабного вторгнення - Аннапурна (8 091 м), Дхаулагірі (8 167 м) та Макалу.
“Для мене це дуже символічна річ, тому що це не просто метал — це частина української історії, яку я несу на найвищі точки планети, - зізнається Галай. - І це особливо актуально під час повномасштабного вторгнення. Ніколи царство, в якому на гербі курка, не переможе країну, у який державний символ - тризуб! Сподіваюся, що мені вдасться знайти ще такі тризуби”.
Залежність від гір
Ірина має дуже амбіційні плани на цей рік.
“Варто очікувати нових сходжень, - говорить українка. - Зараз усе залежить від того, чи встигну я трохи відновитися і підготуватися фізично. Але найцікавіше, що після таких гір бажання йти далі тільки посилюється. Після Дхаулагірі я відпочила буквально два дні і зрозуміла, що мені вже хочеться ще. Те саме зараз після Макалу. Тільки спустилася вниз, а в голові все одно думка: “Я хочу ще”. Мабуть, це і є залежність від гір. Коли ти повертаєшся звідти, частина тебе вже починає думати про наступну вершину.
Нагадаємо, це вже третє сходження Галай на восьмитисячник під час повномасштабного вторгнення. 12 квітня 2024 року Галай піднялась на Анапурну (8 091 м). Своє сходження Ірина присвятила Збройним силам України та 60 тисячам українок у ЗСУ. 18 квітня 2026 року українка здійснила успішне сходження на Дхаулагірі (8 167 м).
Всього у світі налічується 14 офіційно визнаних вершин, висота яких складає більше 8 000 метрів (восьмитисячників) на рівні моря. Вони входять до престижної альпіністської програми, відомої як “Корона Землі”. Ірина вже піднялась на 5 таких вершин.