Не для всіх націй той «Кубок націй»

13 мая 2020, 17:14
Владелец страницы
Журналист
0
14

Невже ми й досі живемо в будинку для божевільних, якщо все так?..

Закінчувався другий місяць карантину в багатьох країнах світу. Деякі самітники писали щоденники. Великий спорт і фізична культура, здебільшого була на задвірках. І тут, досить несподівано для багатьох, найпопулярнішим у світі видом спорту стали заочні шахи. Навіть гра мільйонів — футбол, опинилася в затінку шахів, гри мудрих, у яку зараз грають сотні мільйонів людей!

Раніше, ще в радянські часи доволі багато людей грали в шахи за листуванням звичайною поштою, а з приходом у наше життя Інтернету — кількість прихильників Каїси неймовірно збільшилася. То ж не дивно, що в заочні шахи почали грати величезна кількість людей, а відповідно зявилося безліч турнірів зі швидким контролем часу на партію. Так у керівництва російської шахової федерації спільно з ФІДЕ, виникла ідея проведення онлайн-турніру «Кубок націй», присвяченого за їхнім формулюванням «75-річчю перемоги у великій вітчизняній війні». Причому з рекордними для даного виду шахів гонораром, понад 250 000 євро. Але тут же миттєво — на спеціальному ігровому майданчику сайті Chess.com, де мав відбутися цей турнір, спростували подібне, заявивши, що війна була друга світова і турнір не матиме жодного політичного забарвлення...

Після цього організатори дивним чином сформували команди учасників. Замість збірних з країн антигітлерівської коаліції зявилися шість збірних, причому національних лише чотири — до США, Китаю, РФ та Індії, додали збірні Європи і решти світу, які не є нацією і субєктом міжнародного права, виступаючи без державних прапорів і гімну. І це в той час, коли можна було зібрати десяток дуже сильних збірних країн.

Дізнавшись про такий формат змагання, відмовився грати за наш континент Магнус Карлсен. Абсолютний чемпіон світу ФІДЕ заявив, що грав би лише під прапором рідної Норвегії в складі своєї національної збірної...

Після того, як стали відомі склади команд, популярне шахове видання Chess-News вийшло із заголовком: Україна, це — Європа чи решта світу? Наші чарівні сестри Музичук грали саме за ці команди. Старша Анна за Старий Світ, а молодша Марічка за інший... Чому саме такий формат обрали організатори так і залишилося загадкою. Можливо, боялися запросити збірну Німеччини і щоб вона не перемогла росіян у їх можливому матчі 9 травня...

А між тим, збірна України у складі Василя Іванчука, Антона Коробова, Олександра Бортника, Сергія Перуна, і сестер Музичук могла б виграти подібне змагання. Напевно, не всі знають, що саме Україна є чемпіоном «Світової Ліги» із заочних шахів зі швидким контролем часу, де грають сотні учасників за команду своєї країни. Наша Team Ukraine на чолі зі своїм легендарним капітаном Олександром Матлаком, не так давно у фіналі останньої першості розгромила російську збірну!

Анна Затонських

А щодо решти збірної світу, то команда США чудово підходила для цього, маючи у своєму складі виключно мігрантів — італієць Фабіо Каруана, японець Хікару Накамура, філіппінець Уеслі Со, кубинець Леньєр Домінгес і дві колишні українки — донеччанка Анна Затонських і одеситка Ірина Круш. Хоча, якщо бути абсолютно точним, в Україні дівчата здебільшого жили в Маріуполі та Ізмаїлі.

Ірина Круш

Грав у цьому змаганні ще один у минулому українець Сергій Карякін. Перед однією з його партій стався курйоз. На знаменитому Рубльовському шосе Білокамяної пропало світло і зник Інтернет. Довелося росіянам терміново робити заміну. Цей турнір став для них катастрофічно провальним. І в кошмарному сні вони не думали, що програють стільки матчів і в підсумку опиняться у другій частині турнірної таблиці...

Самі поєдинки відбувалися в квартирі кожного шахіста перед монітором. Ніякого дрес-коду, жодних допінг-проб і різних тестів. Сиди собі як тобі комфортно, пий та їж що хочеш і грай у своє задоволення. Навіть правило: «доторкнувся — ходи» тут не діє, тільки тоді, коли відпустиш мишку компютера, хід вважається зробленим, і миттєво зявляється на моніторі, включаючи годинник суперника.

Дивовижно, але керівники ФІДЕ назвали цей турнір віртуальним, так і не зрозумівши відмінність поняття: віртуальне — це те, чого немає в природі, а лише в уявленні. А заочно то зовсім інше. Віртуальним, наприклад, може бути секс, коли людина собі лише уявляє і фантазує процес. А коли дійсно вона пересуває фігури на шахівниці компютера — це все реально... Яка ж тут віртуальність?

ФІДЕ — міжнародна спортивна організація, яка об’єднує національні шахові федерації. Вона займається популяризацією шахів, організацією турнірів претендентів, матчів за звання чемпіона світу, шахових олімпіад та інших міжнародних шахових турнірів. А ось для проведення будь-яких заочних змагань, створено іншу міжнародну спортивну організацію — ІКЧФ. Спочатку там турніри були з використанням звичайної пошти, але останнім часом з розвитком нових технологій використовується Інтернет. У подібних змаганнях якість партії в турнірі першорозрядників суттєво вища, ніж у будь-яких елітних супертурнірах.

Вся справа в тому, що в змаганнях ІКЧФ не заборонене використання шахових програм, які, рахуючи мільярди варіантів. давно вже легко перемагають чемпіона світу з очних шахів. А з масовим приходом останніх у заочні шахи, вони почали боротьбу з цим явищем, навіть термін вигадали — чітерство.

Звісно, що зі своїм уставом у чужий монастир не ходять, але зрозуміти їх можна. Хто ж із бігунів захоче змагатися з суперником, який буде використовувати автомобіль, а важкоатлет зі штангістом, якому допомагатиме підйомний кран?.. І тут шаховий світ розколовся. У нечесній грі з використанням допомоги компютерів при цьому кого тільки не запідозрювали і звинувачували, демонструючи іноді, абсолютний збіг ходів слабого гравця і найкращого компютера у партії.

Зявилися безліч статей на цю тему. В домашніх умовах боротися з цим практично неможливо, адже існує багато варіантів «шахрайства», про які спритні шахісти знають. Якщо дійсно боротися з подібним явищем, то вихід єдиний — шахіст грає під наглядом судді в окремому приміщені, закритому з усіх боків бункері, де стоїть не метало-, а міношукач, який глушить у радіусі кілометра всі прилади з можливими електронними чи іншими підказками...

Безумовно, що майбутнє шахів саме за подібними змаганнями, яких буде все більше й більше — вони надзвичайно дешеві і не вимагають переїздів, розміщування і харчування в готелях, наявність ігрових залів для шахістів. І для телебачення такі шахові баталії цікаві — вони не розтягнуті на багато годин та днів, та ще й телегенічні. Ну, й найголовніше — жодних загроз щодо зараження коронавірусом. Будь здоровим, грай і борися за шахову корону та інші престижні перемоги, титули і нагороди!

Днями стартує новий турнір — Меморіал першого чемпіона світу Вільгельма Стейніца — за участі останнього, теперішнього чемпіона світу і світової шахової еліти. Безумовно, неймовірно цікавим був би матч збірних світу з очних та заочних шахів. Єдине питання — як знайти оптимальний контроль часу, адже перші є спринтерами, які не грають одну партію так довго, а другі — марафонці, котрі роблять це не так швидко. Іноді одні серію ходів роблять за одну секунду, а інші у пошуках істини місяць думають над одним ходом...

А в згаданому заочному онлайн-турнірі «Кубок націй» у фіналі зійшлися переможці останніх шахових очних олімпіад — Китай і США. Захоплююче протистояння грандів світових шахів завершилося тріумфом шахістів Піднебесної. Американці з двома, хоча й колишніми, але нашими стали другими. Ірина Круш у фіналі зіграла внічию з найтитулованішою діючою шахісткою сучасності, олімпійською чемпіонкою, чотириразовою чемпіонкою світу, володаркою найвищого жіночого рейтингу Хоу Іфань.

На жаль, Україна своєю бездарною державницькою політикою втратила стільки чудових шахісток. За час нашої незалежності величезна кількість гросмейстериць і майстринь покинуло нашу країну. Схоже, що треба шукати якусь антиномінацію в Книзі Рекордів Гіннеса… Крім згаданих Анни Затонських та Ірини Круш додамо ще Ольгу Должикову (Норвегія), Оксану Вовк (Данія), Анну Зозулю (Бельгія), Світлану Полушкіну (Люксембург), Наталю Гаєву (Канада), Оксану Сарану (Словаччина), Зою Лельчук (Німеччина), Алісу Галлямову (Росія), Ірину Чолушкіну (Сербія), Ірину Березіну (Австралія), Ірину Острій (Киргизстан), Катерину Лагно (Росія), Катерину Рогонян (США), Анжелу Борсук (Ізраїль), Олену Титову (Боснія і Герцеговина), Марину Непеїну (Франція), Тетяну Азарову (Нова Зеландія), Любовь Григорян (Швеція), Тетяну Костюк (Франція), Марію Клінову (Ізраїль), Тетяну Меламед (Німеччина), Олену Некрасову (ОАЕ), Галину Тимофєєву (Німеччина), Аллу Чайковську (Грузія), Ольгу Александрову (Іспанія), Наталю Кисельову (Австрія), Олену Сєдіну (Італія), Вікторію Артамонову (Франція), Олену Дембо (Греція). Тетяну Лемачко (Швейцарія), Євгенію Долуханову (Вірменія), Інну Дубінку (Білорусь), Анжеліку Білоковську (США), Олену Гречанівську (Нідерланди), Ірину Куперман (Чехія), Катерину Борулю (Велика Британія). Тут можуть бути ймовірні зміни в прізвищах і країнах. Колишній лідер нашої збірної львівянка Ірина Чолушкіна за час своїх виступів представляла: СРСР, Україну, Югославію, Сербію і Чорногорію, Сербію. А на білбордах ми бачимо – «Кохайтесь, нас має бути 52.000.000!». Скоро не буде з ким кохатися, адже найкращі – розумниці, інтелект нації, українські красуні покидають свою рідну країну...

Невже ми й досі живемо в будинку для божевільних, якщо все так?..

Дмитро НАГОРНИЙ, прес-секретар Федерації заочних шахів України


Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости спорта
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.