ЦНТУ та мільйони Михайла Черновола. Хто наступний?

18 февраля 2020, 09:11
Владелец страницы
Публіцист
0
1055
ЦНТУ та мільйони Михайла Черновола. Хто наступний?

У 2020 році в обласному центрі Кіровоградщини обиратимуть ректора єдиного Національного вишу області.


У все ще новому 2020 році в обласному центрі Кіровоградщини знову пройдуть вибори – але зараз не про ті, що ви подумали. Цьогоріч колектив знов обиратиме ректора Центральноукраїнського національного технічного університету (колишній КІСМ, КНТУ), і на них за наявної інформації знову має намір балотуватися діючий - сімдесятирічний Михайло Черновол.

Напередодні події ми вирішили згадати про здобутки незмінного протягом 24 років керівника вишу. Зокрема й ті, про які не говорять на звітно-виборчих конференціях, які в українських університетах подекуди й досі нагадують безальтернативні вибори народних депутатів у Радянському Союзі. 

Суха статистика

У суспільствах з ринковою моделлю економіки, до яких майже три десятки років тому приєдналося й наше, про успішність підприємства та його менеджменту може свідчити єдиний показник – попит на продукцію цього підприємства. 

Якщо мова про навчальний заклад, можна говорити по-перше, про попит на освітні послуги, які він надає, по-друге, про попит на його випускників на ринку праці.

Про по-друге – трохи нижче, зараз про перше. Попит на освіту в ЦНТУ, як і в будь-якому іншому виші, можна виміряти в конкретних цифрах – кількості його абітурієнтів та тому, як вона змінюється з часом. 

В оприлюдненому в розділі публічної інформації сайту закладу документі на більш ніж двох десятках сторінок, який носить назву «Звіт ректора Центральноукраїнського національного технічного університету про виконання умов контракту за 2018 рік» (на сьогодні це найсвіжіший звіт серед оприлюднених), зокрема зазначено, цитуємо:

- Показники державного галузевого замовлення та кількості осіб, які навчаються за контрактом (за рахунок фізичних осіб) а також їх виконання наведено в табл. №1.

Проте згаданої таблиці немає ані в самому звіті, ані серед інших документів, оприлюднених у розділі. Більше в звіті – жодної згадки про об’єктивні показники попиту на виш. 

Втім, відповідну статистику можна знайти в інших джерелах, наприклад, на сайті Вступ.ОСВІТА.UA - принаймні за три останніх роки. І ця статистика свідчить, що кількість абітурієнтів, які вступають на бакалаврат та магістратуру ЦНТУ, зменшується. Тільки з 2017 по 2019 їхня сукупна кількість скоротилася майже на дві сотні осіб.  

Для порівняння:за даними того ж статистичного ресурсу, Центральноукраїнський педагогічний університет з номінально нижчим статусом державного щороку приймає грубо на сотню більше, ніж національний технічний. А льотна академія, де навчають зокрема й за інженерними спеціальностями, за ті ж три роки демонструє приріст кількості «абітури» більше ніж у півтора рази. 

Готова продукція

Про попит на випускників – окрема розмова. Не секрет, що інститут сільськогосподарського машинобудування, який за ректорства Черновола кілька разів змінював назву, ставши у підсумку технічним університетом, створювався колись для задоволення потреби місцевих машинобудівних підприємств у фахівцях-інженерах.

Сьогодні ці підприємства, які також частково змінили назви та форму власності, так само потребують фахівців. Про те, чи задовольняє цю потребу ЦНТУ в останні роки було сказано та написано чимало, зокрема й доволі гірких слів.   

Ще в 2013 році голова наглядових рад заводів «Червона зірка» (зараз – «Ельворті») та групи «Гідросила» Павло Штутман зазначав у коментарях для преси, що з 24 фахівців, яких одне з підприємств прийняло на роботу після місцевого техуніверситету, протягом року залишилось працювати лише три. За словами роботодавця, це стало першим «дзвінком», після якого в компанії почали звертати більш пильну увагу на підготовку спеціалістів.
Через чотири роки ситуацію з інженерними кадрами він назвав вже катастрофічною.

- Станом на 1 січня 2017 року ми по групах компаній «Ельворті» і «Гідросила» мали дефіцит у 166 чоловік, - зокрема казав Штутман в одному з інтерв’ю. - Цей дефіцит збільшується, ми сьогодні намагаємося знайти фахівців, залучаємо «Київський політехнічний інститут», харківський авіаційний. З кіровоградської льотної академії ми взяли 4 людини в 2014 році, в 2015-му - одну людину і двох - в 2016-м. Хоча цей виш не готує фахівців нашого профілю - випускають інженерів-ремонтників і диспетчерів, яких ми залучаємо як логістів. У той же час з профільного Центральноукраїнського національного технічного університету в 2014 році ми взяли 3-х чоловік, в 2015-му - жодного та в 2016-му - тільки одного. Це не тому, що ми не хочемо, навпаки, ми шукаємо інженерів. Але, на жаль, нинішній навчальний процес у виші не забезпечує нам приплив інженерних кадрів. Незважаючи на те, що в ЦНТУ, за даними Міністерства освіти, вчиться 3552 людини, з них 2778 - за денною формою навчання, і 1732 - це держзамовлення. Держава виділяє кошти для того, щоб забезпечити економіку області інженерними та іншими кадрами, але, на жаль, сьогодні ми цього не бачимо. Є негативні сигнали з приводу навчального процесу або його відсутності. Наші кадрові служби провели підрахунок студентів, які заходять в університет вранці, коли починаються заняття, - з 7:30 до 8:15. 28 березня зайшло 270 осіб, 29 березня - 217, 30 березня – 271. З 2778, які навчаються за денною формою – це 10 відсотків… 

Гендиректорка іншого місцевого заводу «Друкмаш-Центр», який виготовляє засоби пересування для людей з частковою втратою функцій опорно-рухового апарата, протези та протезно-ортопедичні вироби, висловлюється більш категорично (мову та стилістику оригіналу збережено).

- Пыталась общаться с выпускниками КНТУ, им все — пофиг! Им это неинтересно, вообще! Практически, КНТУ (скорочення однієї з попередніх назв ЦНТУ. – Авт.) сегодня — бесполезное заведение. Редко кто из его выпускников сможет на заводе сделать карьеру РЯДОВОГО инженера. ЗНАНИЙ НЕТ! К сожалению, - написала вона в одному з онлайн-обговорень. 

Чому?

Причиною падіння якості на виході навчального закладу, який свого часу, – у 80-х роках минулого століття, - закінчував і сам цитований вище промисловець Штутман, і чимало інших відомих та успішних, часто називають корупційні процеси в його стінах. Які, на думку чималої кількості коментаторів, з часом замінили власне навчальний процес.

Два роки тому заступник директора управління персоналу ПрАТ «Гідросила ГРУП» Юрій Зорін повідомив у Facebook про результати проведених його службою замірів відвідуваності занять студентами техуніверситету.

- Підрахунок здійснювався протягом трьох днів з 7.30 до 10.00 біля вхідних дверей головного корпусу (з боку актової зали), а також окремо розташованих кафедр БДМ, С/Г та обчислювального центру. Згідно відкритих джерел (сайт вишу), на денній формі ЦНТУ станом на 01.01.2018 р. навчається 2888 студентів. 1656 із них – за державним замовленням. За інформацією з офіційних джерел, загальна чисельність співробітників ЦНТУ станом на 01.03.2016 р - 795 чоловік. Якщо скласти кількість студентів і викладачів, то до університету повинно заходити щодня 3683 осіб. З них 15 березня цього року до університету зайшли 889 чоловік, 18 квітня - 830 осіб, 15 травня - 819 осіб, - зокрема написав він, зазначивши, що за наявною інформацією більшість студентів денної форми ЦНТУ замість занять працюють. – Можливо, керівництво вишу цьому сприяє? Ймовірно, цей факт як раз і є причиною залучення викладачів та студентів до питання купівлі-продажу заліків, іспитів, курсових, дипломних... 

За два роки до того доцент кафедри програмування та захисту інформації ЦНТУ (тоді - КНТУ) Володимир Смірнов публічно заговорив на тему «мертвих душ», яким, за його словами, є чи не всі студенти 4 та 5 курсів. Мовляв, відповідно до журналів відвідування, 85-90% з них не ходять на заняття, але їх без проблем атестують. 
Оприлюднені тоді Смірновим світлини пустих авдиторій під час занять з коментарем про те, що всі комп’ютери - неробочі, лабораторна база – відсутня, а навчальний процес в цілому – фальсифікований, досі гуляють мережею. 

Доцент звернувся до адміністрації вишу, відмовився атестувативіртуальних студентів зі свого предмету, та навіть поскаржився у Міносвіти. Повідомлялося, що звідти навіть надіслали комісіюдля перевірки, яка нічим не закінчилася. 

Неодноразово у ЗМІ та соцмережах, зокрема й незгодними з подібною практикоюстудентами та викладачами ЦНТУ оприлюднювалися нібито діючі у закладі «прайс-лісти». Нібитовступ на 3 курс після коледжу комусь вартував 5000 грн., заліки та іспити – 300-450 грн., дипломна робота – 700 доларів, поїздка за кордон на практику – 200 євро, захист магістерської роботи – 900 доларів тощо. Відома історія – кілька років тому правоохоронці затримали доцента техуніверситету Віталія Баранова під час отримання першого «траншу» оплати якраз захисту магістерської - 300 доларів у гривневому еквіваленті. Ще кажуть, через посередника, – старосту, лаборанта, секретаря, - виходить дорожче, ніж напряму…

Наші гроші

Можливо, хтось скаже: якщо є люди, які бажають просто купити диплом, щоб повісити на стіну або носити біля серця, та ті, хто готовий продати – це їхня справа. Нема заяв – нема справ. Тобто проваджень, судів та строків. А підприємствам варто просто шукати інженерів в інших місцях. Вони, зрештою, так і роблять. 

З цим, напевно, можна було б погодитись, якби не одне «але». Університет державний. Навчання грубо половини його студентів, - згідно тій же статистиці вступу, - також фінансує держава. Тобто платники податків. Тобто ми з вами. 

Згідно оприлюдненим МОН даним, минулоріч обсяг фінансування здобувачів вищої освіти у ЦНТУ склав 70,5 млн., а в поточному році складе 73,5 млн. гривень. І якщо на заняття ходять, тобто принаймні номінально навчаються 15-10% студентів, як кадровики, окремі педагоги та самі студенти, на що йде решта наших грошей?

Мабуть, це питання якраз до першої особи– ректора Центральноукраїнського національного технічного університету Михайла Черновола, який очолює виш довше, ніж Путін Росію чи Брежнєв СРСР.

Їхні статки

Вивчення найбільш актуальної на сьогодні декларації посадовця, наявної у відкритому доступі, ставить це питання у вкрай неоднозначну перспективу.

Почнемо з доходів. За 2018 рік подружжя Черноволів офіційно заробило близько 750 тисяч гривень. Зі звітних  цифр виходить, що керівник навчального закладу отримує щомісяця біля 30 тисяч тільки зарплати,плюс пенсія у 9,5 тис. та інші дрібниці на кшталт довічної плати члена Національної академії аграрних наук України. 

Для порівняння: середня зарплата працівників ЦНТУ згідно вже згаданому ректорському звіту складає до 7 тисяч гривень на місяць.  

Головне джерело доходів дружини першої особи - надання майна в оренду, майже 90 тисяч на рік. Крім того, в 2018 подружжя отримало на двох більше 130 тисяч процентів на банківські вклади у 6 банківських установах, до них ще повернемось.

Задеклароване майно - дві квартири в Кропивницькому, одна з них площею майже 250 "квадратів", кілька нежитлових та підсобних приміщень, гараж і дві земельних ділянки по 10 соток, одна з яких є власністю ректора, все інше - на жінці, як і семирічний автомобіль Toyota RAV4. Як особисте рухоме сам Михайло Черновол задекларував причеп марки "ЧЗ-81021" 1993 року випуску.

Також подружжя Чорновол мають по 1619 акцій «Кіровоградського кар'єру»- скандального підприємства, яке обвинувачують у проведенні незаконних вибухових робіт у міський межі та намаганням відстояти право на землю в Соколівці, яку мали роздати учасникам АТО.

«Найгарячіша» частина декларації – перелік грошових активів людини, яка все життя працює в державному навчальному закладі. У 2018-му ректор з дружиною задекларувалина двох без малого 2,4 мільйони(!) збережень у гривневому еквіваленті – майже мільйон на гривневих рахунках у банках, більше 18 тисяч доларіві 1800 євро - на валютних, а також 38 тисяч доларів готівкою.

P.S.

З огляду на родинні статки можна сміло знімати неодноразово підняте раніше питання про те, за які керівник, ще раз, не самого топового державного навчального закладу в провінції щороку по кілька разів відпочиває за межами України – у Монте-Карло, Індії, Мексиці та інших приємних та яскравих місцях. Може собі дозволити. Інша річ – яким чином Черноволу вдалося стати мільйонером на тлі хронічного недофінансування, на яке всі роки незалежності скаржиться освіта, наддовгих зимових канікул в очолюваному ним університеті через нестачу коштів на опалення та щорічне скорочення кількості студентів…
Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости науки
ТЕГИ: образование,корупція,корупция,освіта,вища освіта,Міністерство освіти
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.