Прокляття «права вибору»

Як воно, просто зробити вибір без прив’язки до групи «вибираючих»?

Головне право, яке має людина, - це право на вибір. Не в маніпулятивному, а в чистому значенні цього слова. Вибір та відповідальність за нього. Лише у такій зв’язці. Без супутніх ярликів, штампів та бирок.

Агов, а ми, «розумні соціальні істоти» пам’ятаємо, як воно? Як воно, просто зробити вибір без прив’язки до групи «вибираючих»? Ті, хто любить спати на спині – нащадки королів і фараонів; ті, хто любить перчену їжу, - агресивні; ті, в кого екстремальний стиль водіння – сексуально-активні… В головах у нас купа готових ярликів – і для сусіда по черзі до каси супермаркету (ого скільки продуктова корзина може розповісти), і для того, хто щойно пройшов повз і лишив за собою шлейф від парфуму (зараз йде мова конкретно про парфум!). Ми забули про те, що людина має право вибирати, без осуду вибору.

Сьогодні у виборчому марафоні, все населення країни теж в ярликах. Чи то такі політичні технології, чи то така наша ментальна канва країни, та ми перестали поважати чужу думку. Висловлюватись, переконувати, називати аргументи, - це одне, але вішати ярлики, переходити на особистості і ображати – це вже зовсім інше. Фокус із фільму «Матриця» спрацьовує лише в кіно, - картинка не зміниться відразу після ковтка або, як у нашому випадку, галочки. Спрацьовує лише принцип відповідальності, особистої. Це не лотерея, де може повезти чи не повезти. Коли робиш вибір, і потім про нього шкодуєш, винен не сусід, який порадив, чи «авторитетний експерт», який переконав, а ти сам. Всі сьогоднішні емоції, тоді вже оцінюватимуться під іншим кутом, кутом досвіду. Тож, давайте будемо уважніші то самих «суб’єктів вибору». Не до коментарів під демотиваторами, не до яскравості і «прикольності» ярликів прихильників чи опонентів. Це все антураж. Головне вибір, від якого потім, років через три, не прийдеться лукавити і казати «та ні за кого»… Емоційна пам'ять найміцніша, - не забудеш і себе не обманиш.