ЛЮДИНА І ВСЕСВІТ (Частина перша)

Розділ перший

Властивості матерії

У тому вигляді, в якому людина нині розуміє матерію, вагомість є однією з основних властивостей, за якою вона визначається. Але окрім грубої матерії у Всесвіті існує ще й тонка, як, наприклад, всесвітній струм. Ефірні та тонкі речовини, які утворюють цей струм, невідомі для людини, та, не зважаючи на це, вони є початковими елементами нашої вагомої матерії.

До речі, важкість – поняття відносне, адже поза сферою тяжіння не існує ваги, як не існує ні верху, ні низу.

Матерія складається лише з одного первинного елемента. Молекули та атоми можна лише умовно назвати елементами, тому що власне вони не є такими і являються лише видозміною первинної матерії. Звідси й різноманітні властивості матерії, які виникають від змін, яким піддаються атоми первинної матерії під час різноманітних сполучень та різних обставин. Тому смак, запах, колір, звук, шкідливі або корисні властивості тіл – все це не що інше, як видозміна однієї й тієї ж первинної речовини. Вони існують для нас лише завдяки схильності наших органів сприймати їх. Це легко підтверджується фактами, тому що люди, як правило, не однаково сприймають якості тих чи інших тіл. Так, наприклад, плід, який одні визнають смачним, для інших – бридкий; те, що для одних здається голубим, для інших здається червоним; те, що для одних – отрута, для інших або не шкідливе, або навіть корисне.

Крім різниці в індивідуальному сприйнятті існуючих тіл, елементарна речовина може піддаватися усіляким видозмінам та придбавати різноманітні властивості. Тому й існує вираз, що все – в усьому. Кисень, водень, азот, вуглекислота, вогонь і всі тіла, які розглядаються сучасною наукою, як прості, не що інше, як видозміна первинної речовини. Через те, що ми не маємо можливості пізнати інакше, ніж думкою цю первинну матерію, ці тіла залишаються для нас простими тілами, і ми можемо, не впадаючи в помилку, розглядати їх такими до нових наукових відкриттів.

Кожен атом, як і кожне тіло має власну форму, але людина не відчуває її. Вона постійна лише для первинних елементарних атомів і видозмінюється для атомів вторинних, які є не що інше, як накопичення первинних. Те, що нині людина називає атомом, ще дуже й дуже далеко від елементарного атома.

Простори Всесвіту

Простори Всесвіту безкінечні. Якщо припустити для нього обмеження, то що ж тоді буде за ним? Таке просте пояснення безкінечності часто бентежить людський розум, та він же сам і підказує, що по-іншому бути не може. Аналогічна безкінечність спостерігається в усьому. І не в нашій маленькій земній сфері розуміти подібні „речі”!

Якщо припустити межі Всесвіту, навіть найбільші, які тільки може уявити думка, розум наш каже, що за ними повинно бути ще щось і так далі до безкінечності. І, якщо це „щось” буде абсолютною порожнечею, воно все одно буде простором Всесвіту.

До речі, у Всесвіті порожнечі, як такої, не існує. Те, що людині здається порожнім, наповнено матерією, яка вислизає від людського сприйняття та наукових приладів.