ЛЮДИНА І ВСЕСВІТ Частина перша

Розділ перший Світ матеріальний

Початок усього сущого

Людині не дано пізнати початок усього сущого. Бог не дозволяє, щоб для неї все було відкрите у цьому земному світі. Але завіса поступово піднімається, в міру її очищення. Та все ж, щоб зрозуміти деякі речі, необхідні здібності, якими людство ще не володіє.

Звичайно, наукові дослідження дають можливість людині глибше проникнути в деякі з таємниць природи. Проте наука була дана їй лише для розумового удосконалення, і людина не може вийти за межі, встановлені Богом. Науковими дослідженнями та експериментами неможливо встановити всі елементи, з яких складається Всесвіт.

Чим глибше людина проникає в таємниці природи, тим більше вона повинна розуміти могутність та мудрість Творця. Але, на жаль, людський розум, через слабкість та гордість, часто збивається на манівці. Він нагромаджує систему на системі і з часом переконується, як багато помилок було прийнято за істину, і як багато істинного було відкинуто, як помилки.

Чи здатна людина окрім наукових досліджень, якось по-іншому отримувати знання, які стоять вище від її матеріальних почуттів? Так, якщо Бог визнає корисним, Він може відкрити їй через одкровення те, чого не може дати ніяка наука. З таких одкровень людина у дозволених межах черпає пізнання свого минулого та свого майбутнього.

Матерія і Дух

Як була створена матерія, відомо лише одному Богу. Матерією, як правило, прийнято називати те, що займає простір, непроникне та справляє певні враження на наші почуття. Проте це так, лише з людської точки зору, тоді як матерія існує і в таких сполуках, які невідомі на Землі. Вона, наприклад, може бути настільки ефірною та тонкою, що не справляє ніякого враження на людські органи, і все ж це матерія, хоча для людини й не є такою.

Матерія – це знаряддя для Духа, яке служить йому і на яке він одночасно впливає. Тобто матерія є агент, посередник за допомогою якого і на який діє Дух. На людській мові дуже важко визначити суть та природу Духа. Якщо говорити в загальному, то це Розумний початок Всесвіту. Але для людської уяви таке визначення – ніщо, адже Дух неможливо ні побачити, ні понюхати, ні відчути на дотик. Однак, „ніщо” – це небуття, а небуття як такого не існує.

Говорячи про Розум слід зауважити, що він є суттєвою властивістю Духа, але не одне й теж з ним. Розум і Дух просто змішуються у спільному людському початку, який називається душею, тому людині здається, що це одне й теж.

Сам по собі Дух не залежить від матерії. І те і інше існують самостійно, але поєднання Духа з матерією необхідне для того, щоб зробити матерію „розумною”. А ще таке поєднання необхідне для відчуття існування Духа, тому що живі істоти, через свою організацію, не можуть відчувати існування Духа без матерії. Людські органи не пристосовані для цього. Якщо й можливо уявити собі Дух без матерії, або матерію без Духа, то лише подумки.

Таким чином, існує два основних елементи Всесвіту: матерія і Дух, і над всім цим Бог, Творець, Отець усього існуючого. Ці троє є початком Всесвіту, всесвітня Трійця.

До матеріального елементу слід додати ще й всесвітній струм, який відіграє роль посередника між Духом та матерією, занадто грубою, щоб Дух міг безпосередньо впливати на неї. У якійсь мірі цей струм можна зарахувати до матеріального елементу, та все ж він відрізняється від грубої матерії особливими властивостями, тому що стоїть між Духом та матерією. Він, власне, струм, як матерія – матерія, і здатен під впливом Духа входити в нескінченні сполуки з матерією і утворювати безкінечну різноманітність елементів, з яких людина знає лише мізерну частку.

Цей всесвітній, або первинний, або основний струм, являючись посередником для Духа, є початком, без якого матерія перебувала б у стані постійного розподілу та ніколи не набула б властивостей, які надають їй вагомість. Отже, всесвітній струм здатний до безперервних поєднань і все, що людина називає електричним струмом, магнітним струмом тощо, все це – лише видозміна основного струму, який, власне кажучи, є не що інше, як матерія, але більш досконала, більш тонка і яку можна розглядати як щось абсолютно самостійне.

Таким чином, в природі існує первинна матерія, яка не має розуму, та розумний початок (Дух, душа), незалежний від матерії. Походження та зв`язок між цими двома предметами на початковій стадії розвитку цивілізації, коли людство ще тільки-тільки переступило через стадію дитинства та знаходиться у підлітковому віці, не може бути зрозуміло пояснено через бідність людської мови, яка непридатна для визначення явищ, які не вражають органи людських відчуттів. Тому й немає потреби заглиблюватися у те: мають вони чи не мають одне спільне джерело та необхідні точки дотику; чи має розум своє власне існування, чи, можливо, він є лише чиєюсь властивістю або якістю. Ці та інші більш тонкі таємниці світобудови розкриваються перед людством поступово, ступінь за ступінню, по мірі зростання науковоого прогресу та морального удосконалення самої людини.

На етапі написання цієї книги на автора покладено передати людям знання про те, що матерія і Дух дійсно відрізняються одне від одного і через це є двома складовими початками Всесвіту. І що над всім цим стоїть Верховний Розум, який керує як всесвітнім струмом, так і створеними Ним Духами та який відрізняється від них своїми характерними властивостями, про які більш докладно буде повідомлено у другій частині цієї книги під назвою „Світ духовний”.