Чому ми не помічаємо спокус темних духів?

28 декабря 2017, 17:31
Духовний Учитель
0
186

Розумним на замітку

     «Щоб відчути до себе дотик духа пітьми, треба самому бути світлом, - говорить архієпископ Інокентій Херсонський, - а грішник є пітьма. На чистому білому одязі помітне і невеличке п`ятно, а на чорному – важко помітити навіть велике. Так і в душі світлій і чистій лише одна думка, підкинута бісами,  одразу викликає ніяковість, незручність  та відразу. А в душі грішника, темній і опоганеній, непомітна навіть їхня присутність.»

     В непомітності – сила духів злоби, бо яка була б їм користь, коли б їх відразу розпізнавали. Дати прямо відчувати свою присутність, означало б примусити втікати від себе. Тому демони і біси, маючи владу над грішниками, намагаються навіяти їм думки, що вони діють самі по собі.

     Ви знаєте, що сатана у Святих Писаннях називається не лише «ворогом», але й «противником». «Ворогом» він називається тому, що є людиноненависником, тобто ненависником добра і обманщиком; а «противником» - тому що намагається перешкодити будь-якій добрій справі. Якщо хтось хоче помолитися, він перешкоджає різними дрібницями, якщо хоче дати милостиню – перешкоджає сріблолюбством та скупістю. Якщо хтось хоче завжди бути напоготові, він перешкоджає лінощами та бездіяльністю. І так примушує нас противитись завжди, коли ми хочемо зробити добру справу.

     У Святих Писаннях сказано, що «брехня від лукавого» і що «він є брехня і батько брехні» (Івана 8:44), а істина є Бог, бо Він Сам говорить: Я є шлях, істина і життя» (Івана 14:6). Бачите, від кого ми відлучаємо себе і з ким з’єднуємося нечистими помислами та брехнею? Отже, якщо ми хочемо спастися, то повинні з усією силою і старанністю любити істину, тобто Бога, та оберігати себе від будь-яких сумнівних помислів, щоб вони не стали на перешкоді до вічного життя.

     Існують люди, котрі дуже надіються на людське опікування, люблять славу та владу, або клопочуться про придбання усіляких почестей і привілеїв (пільг). І коли їхні душі приліплюються до зла та перемішуються з нечистими земними помислами, тоді вони вже не можуть ні уникнути, ні віддалитися, ні прогнати пітьму пристрастей, в якій утримуються лукавими начальниками, тому що люблять і творять волю темного начальства та не гидують злими починаннями.

     Ви, напевно, помічали, що в деяких випадках у нашій душі бере верх сторона злоби та породжує в серці зле мислення, а в інших – перемагає людська розсудливість, яка, отримавши допомогу та заступництво від Ангела-охоронця, успішно противиться злу. Це свідчить про те, що в одних випадках душа підкоряється навіюванням бісів, а в інших – виконує волю Божу. Останнє має місце, коли людина, відчувши потяг до зла, щиро звертається до Бога, тоді біси, хоч знають і бачать, що людина противиться їм, але нічого не можуть вдіяти, тобто не можуть відвернути її від спілкування з Богом. Чому це так? Тому що людина має природний привілей у важку хвилину звертатися до Нього за допомогою.

     Спробуйте збоку, очима Бога, подивитися на своє життя та уважно проаналізувати його. Після цього дайте відповідь: до яких скарбів тягнеться ваш розум – до небесних чи до земних? Якщо не до небесних, спробуйте пояснити собі, що стоїть на перешкоді? Відомо, що лукаві духи завжди стримують думки та висловлювання про Бога і заповнюють душу гріховними земними помислами. Вони чудово розуміють, що людська душа може бути однаково як вмістилищем добра, так і зла, тобто або храмом і помешканням Божим, або диявольським притоном. Якщо ви переконалися, що ваш храм наповнений смородом, слід якнайшвидше очистити його від нечистот та прикрасити вічними і нетлінними духовними скарбами.

     Багатим і впливовим людям завжди здається, що їхня сила велика й безмежна і що вони мають надійні потужні стіни, які вбережуть від біди. Але вони забувають про найлютішого ворога – диявола, який давно проник за їхні стіни і руйнує їхню душу.

     Слід прагнути, щоб людська фортеця була міцною не камінням, а міцною в душі. Лише тоді буде не страшною біда, коли нападе на нерукотворну фортецю. Душа, прикрашена знаннями, розумом і гострим розумінням істинної суті речей є найміцнішою огорожею.

     Якщо ваша внутрішня фортеця не укріплена силою Духа Святого, її буде зруйновано дощенту, коли лукавий ворог зі своїми приспішниками нападе на неї. Бо навіть такі премудрі віку цього, як Аристотель, Платон, Сократ – за талантом своїм і знаннями були наче й потужні фортеці, але спустошені сатаною, тому що Дух Святий не перебував у них.

     «Якщо диявол вкладає вам у розум погані думки, спонукає вашого язика зле розпатякувати, доносить до ваших вух суєтні слова інших, покладіть хресне знамення на чоло своє, і він втече від вас», - радить святий Димитрій Ростовський.   

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости науки
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.