Навіщо противитися злим силам?

Розумним на замітку

     Людське життя рухається у двох напрямках: по колу і по спіралі. Якщо людина усе своє життя продовжує рухатися порочним колом, вона не прогресує і або постійно залишається на підлітковому рівні розвитку, або помітно деградує. Для такої істоти справжня суть і цінність життя незрозумілі, вона не уявляє для чого народилася на цей світ. І живе як тварина, лише задовольняючи свої природні інстинкти. Вищі духовні цінності їй не зрозумілі і, навіть, ворожі. Така людина, як припнута на кілку сліпа шкапа, день за днем, тиждень за тижнем, рік за роком ходить по одному й тому ж замкненому колу. Через власну сліпоту вона не бачить, що її стримує, а тому й не може розірвати свої тенета. Така «шкапа» народжується, росте, старіє, вмирає і знову народжується, росте, старіє вмирає… нічого нового не пропонуючи своїй душі. І так відбувається до того часу, допоки вона ще за земного життя не стає схожою на примітивну тварину. Після цього для неї наступає шлях регресу або інволюції, тобто народження у тваринному тілі і т.д. 

     А утримують людину в такому запамороченому стані усе ті ж представники злих сил – біси і демони, які уважно спостерігають за кожною людиною від моменту її народження та навіюють нечестиві думки, щоб відвернути від справжнього шляху, який веде до спасіння і до безсмертя. Їхня мета полягає у тому, щоб втягнути якомога більше людей до помилкових дій, вчинків, помилкових суджень та обдурити, вкрасти спасіння і погубити, тобто не дати людині розвиватися по спіралі, підніматися з кожним новим витком усе вище й вище у своєму морально-духовному розвитку.

     Злі сили,які віддано служать своєму пану сатані, намагаються всіх роз`єднати, розсварити та розпорошити, як стадо без пастиря. Вони засівають серед людей, країн, націй розбрат, ворожнечу, невдоволення, щоб підбурити одних проти інших, зіштовхнути народ з народом, державу з державою. Вони дуже ретельно засівають своїми бур`янами людську ниву. Замість Слова Божого сіють слово світське, слово суєти, невпевненості і постійної тривоги.  Замість Божих Храмів навіюють відвідувати нічні клуби, казино, іподроми, нечестиві зібрання тощо. Замість Бога та Його святих посланців заохочують безтямно вшановувати кумирів: політиків, артистів, письменників, малярів, співаків, ведучих усіляких ток-шоу. Замість ладану – курити тютюн… Вони дуже майстерно залучають проти кожної людини свою «брань», тобто залучають до пристрастей. Навіть науку вони використовують з метою, щоб відвернути людей від спасіння і примусити постійно страждати від усіляких незручностей та негараздів. В літературі вони влаштували так, що хороші книги завалені грудою нікчемних, так що до корисних відразу й не доберешся.

     Сатана та його слуги нічого так не бояться, як бути розпізнаними, тому що тоді вони вже не зможуть вільно лукавити серед людей та постійно вводити їх в оману. Яким би благовидним не видавався наш задум, але якщо він забирає мир з серця – він ворожий. І тоді проти нього слід озброїтися Духовною Зброєю – Словом Божим!

     Часто сили темряви навіюють неспокушеним душам богохульні роздуми про те, що лише вони живуть праведно, а тому можуть і повинні осуджувати інших. Коли щось зсередини стане сердито навіювати вам осуджувати когось чи нарікати на когось, не прислухайтеся до таких думок і не повторюйте їх за іншими, бо вони також від ворога спасіння.

     Але найнебезпечнішим для людини є те, коли її хвалять біси і демони в людській подобі, навіюючи думку, що вона доброчесна і робить багато добра. Ніколи не хваліть себе і не насолоджуйтеся їхніми похвалами, а краще не погоджуйтеся з ними, нарікайте на них і гнівайтеся. Коли сатана славив Спасителя, Спаситель сказав йому: «Замовкни і відійди!» Біси ніколи нічого не говорять і не роблять з доброю метою, бо завжди мають на думці щось погане. Так було і тут, але Господь, не вдаючись до розкриття бісівського підступу, владно наказав: «Замовкни і відійди!» Він не хотів вести суперечку з лукавим духом. І це для нас усіх – добрий урок.

     Сатана вустами своїх слуг – бісів і демонів -  хоче породити зарозумілість та нездорові почуття, з яких невдовзі проросте прагнення до самохвальства, пихатості і марнославства, які в житті кожної людини є викрадачами безсмертя.