Арифметика Шулікіна

Переглядаючи медіапростір стосовно питання дослідних ділянок Вінницького національного аграрного університету, що розміщені у с. Агрономічне, розумієш, що написане відверто наштовхує на роздуми.

Переглядаючи медіапростір стосовно питання дослідних ділянок Вінницького національного аграрного університету, що розміщені у с. Агрономічне, розумієш, що написане відверто наштовхує на роздуми. Так вже приторно солодко викручується сільський голова с. Агрономічне, кілька прихвоснів депутатів та проплачені ЗМІ щодо захисту прав селян – ну аж розплакатись хочеться. Але чи задумувався хтось, які селяни насправді стоять за всією цією інсценуацією?

Як вдалося з’ясувати  корінних жителів с. Агрономічне, яких насправді можна назвати селянами всього 200. Ті з них, хто станом на 1996 рік працювали у дослідному господарстві «Агрономічне», стовідсотково отримали земельні наділи. На сьогодні реально є лише 52 людини, які з тих, чи інших причин їх не отримали. Це всього на всього 10 га землі, але ж нам говорять про 500.

Кого ж тоді включив сільський голова Шулікін у категорію селян? Тітушок, які на чорних джипах супроводжують його, колишніх працівників міліції, фіскальної служби, прокуратури,  даїшників, які вибудували собі маєтки, тих, хто виїхав до Польщі і, отримавши там громадянство, повернувся ще й по земельну ділянку у с. Агрономічне? Чи тих депутатів, що навіть не встигають спродувати отримані земельні ділянки? Кому нинішній та попередній голова  роздали 1500 наділів? І як так трапилося, що цих 52 людини не потрапили у такі списки?

Питань багато. Можливо, ми їх задамо Вікторії Мазур, яка так ревно била себе в груди на сесії обласної ради, стверджуючи, що їй погрожували студенти, а вона така бідна 40 років прожила в селі і не отримала землі? Більшого цирку я ще не бачила. Університет Карпенка-Карого відпочиває, бо виявляється панночка Вікторія Мазур, яку чомусь ніхто в селі не знає: одні кажуть, що заробітчанка з Польщі, інші, що взагалі не з села,  володіє, згідно доступної інформації із системи електронного декларування (декларація доньки) аж двома земельними ділянками: у с. Агрономічне Вінницького району та у с. Петрик Літинського району. А тут вже й третю подавай, та ще й за рахунок державної землі! До речі, шановна госпожа Вікторіє (звертаємось до вас у вашому ж стилі) відгукніться, повідомте своє місце дислокації для звернення до суду (ви ж відповідаєте за свої слова?..).

Звичайно, голова написав гарний сценарій, виділивши собі роль борця за права селян. Він розумів, якщо придобрити окремих журналістів та правоохоронні органи, то казочка може стати цілком биллю. Але не врахував, що ніхто так просто не збирається віддавати державні землі. Є молодь, яка змінилася, яка має власну думку і мрії про краще майбутнє України. Вони не дадуть її розірвати на шматки для потреб «нужних» людей. Вони стоятимуть до справедливого рішення суду, бо за ними правда, і за  ними майбутнє!