Я за той час, коли політика стане другорядною

...а мистецтво першочерговим

Але для цього політика повинна стати повітрям, якого ми не помічаємо, поки воно не заважає дихати.

Звичайно хотілося б великих реформ, щоб наші українські театри жили за такими з законами, як у Європі, де навіть недержавні театри отримують держфінансування на частину своїх проектів. Але без зміни у підході до культури взагалі і до театрального мистецтва, зокрема, цього не зробити.

Коли в далеку минувшину говорили, що народу потрібні «хліб і видовища», то під видовищами малося на увазі театральні постановки. Зараз, на жаль, видовище по-українськи – це засідання Уряду, виступи Президента, події у Парламенті тощо.

Поки в Україні ніяких змін на краще при жодному з чотирьох президентів не було. Можливо, у всіх у них немає розуміння, що мистецтво – це важлива частина людського буття. Можливо вони вміють жити без мистецтва, духовності, без культури? Але український народ точно так не вміє жити.