Навіяно з"їздом партії регіонів.
Не часто доводиться бувати лідеру на Лівому березі Києва.
Він вийшов зі свого розкішного мерса, оточений охоронцями, чи то конвоїрами, впевненим кроком попрямував до входу у Міжнародний Виставковий Центр. "А я вже колись тут був" - майнула думка в голові, - "гарне місце для з"їзду рідної партії"...
Раптом, на якийсь короткий час, увагу привернув дивний напис. Але мозок вчасно спрацював і дав команду "відбій" - слова були написані мовою, якої лідер, нажаль, не знав. А спитати не було в кого: у охоронців не наважився, бо вважав їх набагато тупішими за себе, а людей з більш розвиненим інтелектом поруч просто не було. Власне, їх ніколи не було поруч.
Двері відчинилися, не дочекавшись дотику до них руки самого лідера.
"Добре, коли перед тобою відчиняються всі двері" - ще одна слушна думка промайнула в голові і тут же згадався неприємний епізод з неслухняними дверима на власній інавгурації. "Ну і таке буває" - заспокоїв він сам себе.
На вході вже чекали вірні соратники, партійці, однодумці. А далі, - все по сценарію: оплески, урочиста промова, оголошення кандидатів, що поведуть рідну партію до цілковитої перемоги. А у ній, у перемозі, можна бути впевненим на всі 100%. Ще на минулому тижні спеціалістами були розроблені та поступово впроваджуються в життя нові, досі невідомі схеми. Та і з такою кволою опозицією про власну поразку не може бути і мови. Тож, - перемога в кишені і вже можна думати про переобрання на свій другий термін у стінах підконтрольного парламенту.
Все пройшло просто ідеально.
Тільки от прийшлося зачитувати кілька сторінок незрозумілого , дійсно "по-дебільному" написаного тексту, а це було надзвичайно важко робити після гарного відпочинку.
"Але нічого, справився, молодець, навіть жодного "ляпу" не було сьогодні" - хвалив сам себе лідер.
Навколо майоріли прапори рідної партії, вірні партійці поглядом проводжали свого лідера. І на мить здалося, що той погляд навіював якусь страшну, неминучу загрозу, - та добре, що поруч півтора десятка вірних до смерті людей - особистих тілоохоронців. Принаймні, у це так хотілося вірити...
На вулиці стало вже не так жарко, пекуче сонце повільно сунулося до заходу. На виході, в очі знову кинувся цей незрозумілий напис на незнайомій мові.
"Бля, знову немає в кого запитати, що б то все значило.
Але, якщо висить тут, - значить це не витівки опозиції, - мабуть, написане щось хороше..." - раціональне мислення ніколи не підводило лідера.
На іншому кінці подвір"я МВЦ охоронці ногами добивали Мустафу Найєма.
Ще більш впевненою ходою він попрямував до броньованої, найкрутішої та найбезпечнішої в країні тачки.
Ми з вами вже знаємо, що саме було там написано, як побажання лідеру та його рідній партії.
Молодь з "Демократичного Альянсу" вирішила познущатися з його служб безпеки, які, за логікою, мали б моментально зняти такий банер, щоб не засмучувати лідера і не засмітчувати його мозок непотрібною інформацією.
Виявляється, якщо перемкнутися з латинки на кирилицю і написати цю фразу, вийде "Власть – гавно!"
Але лідер цього не знав і вже, мабуть, ніколи не дізнається....
Не знає він і того, що бути президентом цієї країни йому залишилось всього лише три короткі місяці.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.