Для України провал формату «Ялта-2» підтвердив неможливість кулуарних угод за спиною Києва, змістивши фокус переговорів назад до консультацій із США та європейськими союзниками.
Перша в історії тристороння зустріч президента США Дональда Трампа, лідера Китаю Сі Цзіньпіна та очільника Кремля Володимира Путіна завершилася без конкретного плану чи домовленостей щодо завершення війни в Україні. Переговори відбулися 19 листопада 2026 року на полях саміту АТЕС у китайському місті Шеньчжень і тривали близько півтори години.
За підсумками переговорів сторони оприлюднили спільну підсумкову декларацію, яка стосується загальних питань міжнародної безпеки.
Учасники зустрічі зафіксували тезу про те, що ядерну війну неможливо виграти і вона ніколи не має бути розв'язана. Сі Цзіньпін під час переговорів також закликав до повної заборони та знищення ядерної зброї.
Крім того, лідери трьох країн погодилися сприяти збільшенню виробництва й постачання нафтопродуктів на тлі напруженої ситуації на Близькому Сході. Як постійні члени Ради Безпеки ООН, США, Китай та Росія висловилися за необхідність реформування організації.
Путіна, чи нагадує ця тристороння зустріч "Ялту 2.0", на що керівник Кремля ствердно кивнув.
Згодом на підсумковій прес-конференції він додав, що не бачить нічого поганого в історичних паралелях із Ялтинською конференцією 1945 року, оскільки тоді було зафіксовано перемогу над нацизмом.
На початку переговорів Путін назвав Росію, США та Китай державами-переможницями в Другій світовій війні. За ВВС News Україна, цей історичний містечко є базовим елементом російської риторики для обґрунтування особливого права трьох країн вирішувати глобальні та регіональні конфлікти, включаючи війну в Україні.
Натомість Китай показово відмовився від перерозподілу світу. Пекін продемонстрував, що не зацікавлений у поділі світу "на трьох" із Москвою та Вашингтоном. Сі Цзіньпін просуває власну модель багатополярного світу за участю країн Глобального Півдня і не вважає ослаблену війною Росію рівноправним центром сили.
В свою чергу, Дональд Трамп не має повноважень укладати одноособові територіальні угоди без згоди Конгресу США, де республіканці зіштовхнулися з ускладненнями після проміжних виборів. Водночас, Європа та Україна категорично відкинули спроби вирішувати частку континенту без їхньої участі.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував результати переговорів у Шеньчжені, зазначивши, що зустріч не виправдала сподівань російського керівництва.
"Шеньчжень — це не та "Ялта", про яку мріяв Путін. Тим часом Росія практично втратила свій міст до справжньої Ялти в оккупованому українському Криму. Путіну час прокинутися, подивитись правді в очі та покласти край війні, яку він ніколи не зможе виграти", — наголосив керівник МЗС України.
Незважаючи на гучні заяви про "нову Ялту", російська делегація залишала Шеньчжень без жодних зафіксованих вчинків щодо України чи послаблення санкцій. Через це пропагандистська машина країни-окупанта змушена зміщувати фокус із конкретних геополітичних домовленостей на сам факт символічного визнання Путіна як одного з трьох світових лідерів.
Що отримали від зустрічі Путін, Сі та Україна
Фактично Путін отримав лише пропагандистську картинку перебування за одним столом із лідерами США та Китаю, але не досяг ані послаблення санкцій, ані примусу України до капітуляції.
Показовою є зміна риторики російського диктатора за підсумками зустрічі у Женьчжені. Відповідаючи на питання журналіста про те, чи стали російські позиції з європейської безпеки жорсткішими порівняно з пропозиціями 2021 року, Путін , що частина колишніх вимог могла втратити актуальність. За його словами, Москва готова обговорювати спірні питання із партнерами у робочому порядку.
Натомість Пекін закріпив за собою статус головної дипломатичної площадки, показавши здатність приймати світових лідерів на власних умовах та без вчинків.
Для України провал формату "Ялта-2" підтвердив неможливість кулуарних угідь за спиною Києва, змістивши фокус переговорів назад до консультацій із США та європейськими союзниками.
Нагадаємо, Київ раніше відхилив американські ідеї щодо зміни адміністративних кордонів на Донбасі без фактичної передачі міст. Президент Франції Емманюель Макрон 19 листопада у Берліні наголосив, що Україна спочатку повинна отримати надійні гарантії безпеки, і лише після цього можна переходити до обговорення територіальних питань.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.