Дизель-шоу Д.Д.Трампа

Автор сценарію, режисер-постановник і головний кукловод – В.В.Путін.

Агресивний Трамп в Овальному кабінеті Білого дому 28 лютого минулого року, який в парі з Венсом перед камерами жорстко нападає на Зеленського. Привітний Трамп, який гостинно зустрічає з червоною доріжкою як дорогого гостя Путіна в Анкориджі на Алясці. Виводячи останнього з повної дипломатичної ізоляції всім колективним Заходом.

Що буде, якщо поєднати ці дві різні іпостасі нинішнього хазяїна Білого дому? Отримаємо нинішній дизельний кульбіт Трампа. Коли водночас він знову нападає на Зеленського, говорячи про необхідність його замінити для укладання мирної угоди з Росією. Й при цьому вже не фактом урочистої зустрічі Путіна, а зняттям обмежень на імпорт до США палива руйнує санкційний режим, якого дотримувався до цього весь колективний Захід.  

Під час кожного із цих трьох епізодів Дональд Трамп залишається політиком з повністю сформованими поглядами і підходами. Це важливо для розуміння того, чому він час від часу жорстко тисне на нашу країну та її керівництва. Й категорично відмовляється від жорсткого тиску на Путіна. Навпаки, ставиться до останнього із повагою. Й регулярно озвучує путінське бачення принципів, на яких може закінчитися війна проти України. В черговий раз зробивши це на днях.

Погляди і підходи Трампа жорстко, без гнучкості й суттєвих корекцій визначають траєкторію його руху. Й під час другого президентства Трамп прибрав людей і вплив інститутів, які гальмували його непродумані й часто небезпечні дії під час його першого президентства. Тому було неминучим, що нашій країні на новому витку розвитку відносин з Америкою другого президентства Трампа ще доведеться зіштовхнуться й з повторенням в тій чи іншій формі «кризи у Овальному кабінеті 28 лютого 2025-го», й з викликанням Трампом «духу Анкориджу».

Так це і відбулося зараз. Відмінність нинішньої ситуації в тому, що на цьому новому витку роль і фунціонал Трампа стали підпорядкованими складовими у більш складній кремлівській комбінації проти України, Європи і колективного Заходу в цілому. Реалізацією якої керує Путін.

Але головна гарна новина полягає в тому, що завдяки величезному внутрішньому потенціалу нашого суспільства й за допомогою європейських союзників та Канади нашій країни вдалося справитися з негативними наслідками й кризи в Білому домі, й зустрічі в Анкориджі. Тому й цього разу теж справимося. Й не треба сподіватися на те, що хтось зможе переконати Трампа, спробувати переключити його гнів на Путіна, тощо.

Ще одна гарна новина: нинішнє дизель-шоу Трампа  - фактичне початок його лебединої пісні. Адже після виборів через два тижні епоха «Трампа-всемогутнього» закінчиться. Бо республіканці практично стовідсотково втратять контроль над нижньою палатою Конгресу  - Палатою представників, а, можливо, й над верхньою - Сенатом. Після чого демократи почнуть вендетту з Трампом.

Але то їхні внутрішні справи. Нам – своє робити. Й без Трампа, а в деякому «завдяки» йому тут у нас серйозних завдань  - вище даху.