Енергосистема буде скорочуватися

Росія завдає нових ударів по енергосистемі в сезоні 2026-2027 рр. Це було водночас і очікувано, і несподівано.

Адже попри публічне підтвердження проблем із ППО, фінансуванням захисту об’єктів енергетики, ремонту ТЕС і ТЕЦ представники влади все одно формували позицію, що «все поремонтували і захистили».

Але якщо у сезони теплих зим (2022-2023, 2023-2024, 2024-2025 рр.), більш-менш достатнього фінансування військових потреб і ППО, плюс-мінус робочої економіки можна було виїхати на «все поремонтували», то зараз це вже не працює. І якщо цією зимою удари будуть такі ж за масштабами як минулого сезону, то енергосистема буде і далі «скорочуватись».

Більше того Росія вже третій раз буде руйнувати «схему» енергосистеми, яку вибудовують після кожного етапу масових і тривалих ударів (2022, 2024, 2025-2026 рр.). І навіть розгалуженості мереж та підстанцій вже не буде вистачати для реалізацій нових «схем».

Ресурс запасу міцності енергосистеми вичерпується. На сьогодні він становить не більше 50%. Або активних, реальних «зимових» 12 ГВт потужностей. І це без нових пошкоджень і тривалих ремонтів, які знову можуть очікувати енергосистему.

І поки тепло, то тимчасові графіки на період перепідключення чи оперативних ремонтів не будуть суттєво впливати на забезпечення електроенергією споживачів. Проте, нові удари, холоди, ріст споживання – це те, що подолати не може ні уряд, ні генерація, ні обленерго.

Варто зазначити, що особливо цинічно і вульгарно виглядали потішні заяви голови енергетичного комітету Геруса про успішні «зелені аукціони» на фоні першого дня активних влучань російських реактивних «гераней» у ЛЕП України. Тобто, над головою летить дрон, розбиває ЛЕП, Трипільську ТЕС, підстанції, а Герус плескає у долоні і тішиться шо мала дитина із проектів «зеленої» енергії.

Як кажуть, що кому, а курці просо. «Зелені» джерела і не зігріють, і не дадуть світло населенню та економіці в зимовий період. Вони навпаки лише будуть і далі гробити і грабувати українську енергосистему на додачу до російських ракет.

В принципі із Геруса більше нічого не візьмеш. Він як і багато інших тупо досиджує свій час у кріслі голови енергетичного комітету та умудрився за 7 років нічого не зробити. Реально нічого, окрім шуму і гаму, який він піднімав, коли зачіпали потужні і важливі інтереси «інвесторів» у «зелену» генерацію або коли потрібно було влізти в інтереси «Енергоатому». Бо коли там «сидів» Міндіч з Галущенко, то Герус боявся підняти голос. Словом, із когорти «нацарював сто рублів і втік».

Сьогодні ситуацію трохи покращує те, що Україна значно скоротила споживання електроенергії і в принципі вистачає можливостей як і генерації електроенергії, так і пропускної потужності підстанції для проходження опалювального сезону в умовах «теплої зими». Але це без пошкоджень і ракетних чи дронових ударів.

Високим ризиком із появою реактивних безпілотників є можливість не просто точкового пошкодження підстанцій, а їх системне «виключення». Це ж стосується і ліній електропередач (ЛЕП), що і було помітно під час останніх ударів. Пошкодження ЛЕП може призвести до системних аварій самої енергосистеми.

Але головна проблема –це повторення спроби Росії «виключити» хоча би одну АЕС, наприклад, Південноукраїнську, за рахунок пошкодження високовольтної підстанції. Це потягне за собою життя у тривалому «напів-блекауті» Сходу і Півдня України. І ще не факт, що «Укренерго» стабілізує решту енергосистеми на основі Рівненської і Хмельницької АЕС. У минулому сезоні АЕС тричі понижували свою потужність, що ставало відомо згідно офіційних повідомлень МАГАТЕ.