"Ненауковий спір": протиправні рішення МОН щодо скасування наукового ступеня

Пересічні новини щодо стану наукових досліджень переважно невтішні.

Загалом це стосується чергових викриттів плагіату, фабрик “чорних” авторів та корупційних скандалів. За такого інформаційного фону судовий розгляд справи про скасування наказу МОН у стороннього спостерігача може сформувати невтішний висновок про бажання чергового недоброчесного чиновника отримати науковий ступінь. Однак, трапляються винятки.

12 травня 2021 року я успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Захист тривав довго - більше 5 годин, але це був лише початок.

30 листопада 2021 року МОН скасував рішення спеціалізованої вченої ради, мотивуючи тим, що ніби робота містить положення із кандидатської, а також те, що робота не відповідає паспорту спеціальності 12.00.03. Висновки, які суперечать один одному... Далі МОН підтасовувало сторінки наказу на сайті, однак процес було запущено — слід було звертатися до суду.

30 грудня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження. У грудні 2022 року ОАСК ліквідували і справу направити до Київського окружного адміністративного суду. Зрештою — 24 червня 2026 року суд у справі № 640/38066/21 ухвалив рішення на користь позивача:

„Визнати протиправним та скасувати абзац четвертий пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 30 листопада 2021 року № 1290 «Про рішення з питань присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 27 вересня 2021 року №1017» стосовно дисертації здобувача наукового ступеня доктора юридичних наук Кочина Володимира Володимировича.

Зобов'язати Міністерство освіти і науки України в порядку, встановленому Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 567, розглянути документи атестаційної справи Кочина Володимира Володимировича та провести експертизу дисертації з подальшим розглядом питання щодо затвердження рішення спеціалізованої вченої ради Д 26.500.01 Науково-дослідного інституту приватного права та підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України про присудження Кочину В. В. наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право”, з урахуванням висновків суду у цій справі“.

Отже, після 5 років після успішного захисту дисертації я знову можу претендувати на отримання диплому доктора юридичних наук. Бюрократичний процес вимагає дотримання усіх процедур і часом саме вони нівелюють усі наукові результати.

Мій науковий консультант: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Галянтич Микола Костянтинович; офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Майданик Роман Андрійович, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Спасибо-Фатєєва Інна Валентинівна, доктор юридичних наук, професор Васильєва Валентина Антонівна; а також голова спеціалізованої вченої ради: доктор юридичних наук, професор Заіка Юрій Олександрович — визнані в Україні цивілісти, які мають власні наукові школи, чий авторитет не піддається сумніву у науковому товаристві. Проте, їх теж звинуватили у порушеннях, позбавили права брати участь у підготовці наукових кадрів, однак, вже наступним наказом “відповідальність” скасували. Отже — відповідальність відсутня, а порушення існує. І головне — відсутній плагіат.

Суд у свою чергу виснував виважено:

“Проте, ані спірний наказ, ані висновок комісії МОН України, ані відзив відповідача, не містять інформації, що позивачем у своїй дисертації було допущено академічний плагіат.

Так, судом встановлено, що спеціалізованою вченою радою Д 26.500.01 у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України 12.05.2021 прийнято рішення щодо присудження наукового ступеня доктора юридичних наук Кочину Володимиру Володимировичу на підставі прилюдного захисту дисертації “Цивільні відносини у непідприємницьких товариствах та установах: теоретико-правові засади адаптації законодавства України до acquis ЄС” у вигляді рукопису за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право.

Крім того, під час проведення експертиз жодних порушень з боку спеціалізованої вченої ради, в тому числі вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, встановлено не було”.

Справедливе рішення, яке слід було очікувати, адже передумови для прийняття наказу МОН були максимально "політичні", що і згадав суд:

“У подальшому, 24.05.2021 на адресу Міністерства освіти і науки України надійшло звернення науковців Київського регіонального центру Національної академії правових наук України: директора, доктора юридичних наук, професора Кота О. О., в.о. заступника директора, доктора юридичних наук, професора Гриняка А. Б. і в.о. вченого секретаря, доктора юридичних наук, професора Пленюк М. Д. з інформацією щодо порушень, на їхню думку, принципів публічності та відкритості під час захисту дисертації позивача, а також з негативним відгуком на його дисертацію”.

Тут слід нагадати, що Кот О. О. є сином Кузнєцової Н. С. — членкині Атестаційної колегії МОН, яка власне і голосувала проти моєї дисертації, адже я десь, колись, когось “образив”. До речі, на захисті відповіді на цей відгук я надав. Останній цікавий факт: всі 3 заявники захищали свої докторські дисертації в тому ж НДІ, що і я.

Чи видасть МОН диплом? Навряд це буде швидко, адже “гратися” у бюрократію там вміють. Час покаже. А боки маю обґрунтоване та законне рішення суду першої інстанції - важливий етап досягнення правди.