Україна загнала Кремль у дипломатичну і військову пастку перед 9 травня

Варто зауважити, що українська сторона створила для росіян “дипломатичну вилку” саму історію з перемир'ям до 9 травня.

У п’ятницю, 8 травня, міністерство оборони країни-агресора заявило, що протягом ночі ППО збила 264 БпЛА над 16 регіонами і акваторіями Азовського і Чорного морів.

Мер Москви Собянін станом на 6 ранку повідомляв про 25 збитих дронів. Після цього росавіація повідомила про запровадження обмежень на польоти у московському аеропорту Внуково та Домодєдово.

Очільник Ростовської області Слюсарь сказав, що ППО відбила дроново-ракетну атаку, падіння уламків і руйнування є в Таганрозі, Батайську, Ростові-на-Дону.

Крім того, українські дрони знову атакували Пермь. Там вражено “промисловий майданчик”. В Ярославлі пролунали вибухи, після чого виникла пожежа на території нафтопереробного заводу. За попередньою інформацією, під удар потрапив переробний завод “Ярославнефтеоргсинтез”. На його території спалахнула пожежа.

Удар по об’єкту в Ярославлі уже підтвердив український президент. “Ярославль, більше ніж 700 кілометрів від державного кордону України. Обʼєкт нафтової сфери, який мав велике значення для фінансування російської війни”, – сказав він.

Головний ефект останніх українських атак перед 9 травня полягає навіть не у потенційній загрозі для самої Москви, а в тому, що Кремль був змушений фактично оголити інші регіони Росії заради захисту параду на Красній площі. Саме страх перед можливими ударами по столиці рф змусив російське командування перекидати системи ППО до Москви та Московської області, створюючи серйозні вікна в обороні інших напрямків.

Територія країни-окупанта має величезну кількість законних військових цілей — це нафтопереробні підприємства, портова інфраструктура, газо- та нафтоперекачувальні станції, підприємства військово-промислового комплексу, місця концентрації техніки. І зараз виникла унікальна ситуація: вони самі стягнули значну частину систем ППО на прикриття Москви. Фактично багато регіонів рф залишились без прикриття систем ППО.

Противник мав проблеми з протиповітряною обороною і до цього, оскільки українські Сили оборони та ГУР системно били по російських РЛС та зенітно-ракетних комплексах.

Нагадаю, тільки у квітні місяці бійці спецпідрозділу Головного управління розвідки Міноборони України “Примари” уразили на території окупованого Криму низку військових об’єктів російських загарбників, а саме: РЛС, РЕБ.

Зокрема були уражені: пункт комунікації та живлення ретранслятора БПЛА типу “Герань/Гербера”; РЛС “Подльот-К1”; БРЛС мр-231-3 “Вайгач”; пост оер, мр-231, МСУ “Сервал”, засоби РЕБ та РЕР; БРЛС “Балтика-б”; станція РЕБ та системи спостереження ЧФ РФ; РЕР-лабораторія на даху штабної будівлі ЧФ РФ.

Але тепер, після передислокації ППО до Москви, ці проблеми лише посилилися. В росії фактично ніколи не існувало повноцінної ешелонованої системи ППО по всій території країни — захист будувався навколо окремих важливих об’єктів та регіонів.

Саме тому Україні немає сенсу зациклюватися виключно на символічному ударі по Москві 9 травня. Значно ефективніше використати ситуацію для системних ударів по російській економічній та паливній інфраструктурі.

Якщо умовно замість того, щоб кидати триста безпілотників на Москву, де значну частину все ж таки спробують перехопити, спрямувати їх по НПЗ, логістичних вузлах та інфраструктурі — ефект для країни-окупанта буде набагато болючішим. Вони зараз самі створили ситуацію, коли заради безпеки параду поставили під удар власну економіку.

Водночас звертаю увагу, що навіть сама підготовка Росії до 9 травня вже створює для Москви серйозні проблеми. Масові обмеження мобільного зв'язку, посилення режиму безпеки та можливі зупинки авіасполучення у великих містах Росії перетворюються на фактор економічного тиску.

Три дні фактичних обмежень зв'язку для Москви, Санкт-Петербурга та інших великих міст — це вже величезні збитки для економіки. Якщо будуть масові атаки по різних регіонах, вони змушені будуть знову вводити режим "килим", тобто закривати авіапростір. А це ще один серйозний удар по російській економіці. Виходить, що окупанті самі стали заручником цієї сакральної дати.

Говорячи про загрози Москви щодо “потужної відповіді” в разі українських ударів, я думаю, що сама логіка цих загроз демонструє вразливість Кремля.

Коли російська сторона, а саме речниця міністерства закордонних справ росії Марія Захарова прямо говорити про “відповідь” саме у разі удару по Москві, виникає логічне питання: а що буде, якщо удари підуть не по столиці, а, наприклад, по Рязанському НПЗ, що забезпечує Москву паливом? Це ще раз показує, наскільки для Кремля важливою є саме картинка навколо 9 травня.

Переконань: незалежно від того, чи завдасть Україна ударів 8–9 травня, росія все одно продовжить атаки на українській території. Однак зараз проблема полягає не лише в кількості безпілотників чи ракет, а й у зміні самої тактики російських ударів.

Останнім часом вони дедалі частіше б'ють по житловій інфраструктурі, АЗС та об'єктах, де можна спровокувати максимальну кількість жертв серед громадянського населення. Це вже не просто тиск на енергетику чи логістику — це спроба створити якомога більший психологічний ефект через удари по цивільних.

Втім я скептично оцінюю заяви про можливе застосування противником тактичної ядерної зброї. На мою думку, подібні сценарії зараз більше використовуються як елемент інформаційного тиску.

Москва чудово розуміє, що навіть сама ядерна риторика викликає негативну реакцію не лише до Заходу, а й Китаю. А у разі реального застосування тактичної ядерної зброї реакція США може бути дуже жорсткою навіть без використання ядерної відповіді.

Варто зауважити, що українська сторона створила для росіян “дипломатичну вилку” саму історію з перемир'ям до 9 травня.

Президент України ще 4 травня оголосив про запровадження “режиму тиші”. Він мав розпочатись рівно о 00:00 6 травня. Втім противник жодним чином на це не відреагував, продовживши бойові дії та обстріли України.

Перед цим 4 травня російські міноборони в односторонньому порядку оголосили “перемир'я” 8-9 травня, а в разі “зриву” проведення параду 9 травня в Москві пригрозило завдати масованого ракетного удару по центру Києва.

Запропонувавши режим припинення вогню ще з 6 травня, Україна фактично тестувала готовність Росії до реальної паузи у війні та перевіряла можливість контролю за дотриманням домовленостей.

Чотири дні припинення вогню — це вже не символічна пауза, а можливість перевірити механізми верифікації та реальну готовність сторін до закінчення війни, але за українським сценарієм. Але країна-окупант сама ж порушила це перемир'я. І тепер Україна має як моральні, так і політичні аргументи говорити: ми запропонували режим припинення вогню, росія її зірвала.

Нагадаю, що росія не дотрималася режиму припинення вогню, який сама ж учора оголосила. Станом на сьому ранку враг понад 140 разів обстріляв позиції на фронті та провів 10 штурмів.

Також оккупанти нанесли понад 850 ударів дронами різних типів: FPV, “Ланцетами” та іншими, зокрема і ударними. Також росіяни продовжували застосовувати дроні-розвідники у небі прифронтових громад.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Москва стягує додаткові системи ППО навколо столиці Росії і більше переймається парадом 9 травня, ніж реальним світом.

Україна не погодилася на запропоноване Путіним перемир'я на 8–9 травня. Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не готується до реального припинення вогню, а стягує ППО до Москви.