Енергетична благодійність Ахметова

Або що треба розуміти про олігархічні цінності

Спершу хотів написати «хвилинка гумору». Але потім подумав – ну не про смішне ж буду говорити. Якщо дивитись на різноманітні голосні «проекти» групи СКМ Ахметова по «відновленню Маріуполя», «сталевий фронт», «серце Азовсталі» та інші різноманітні доброчинності, то складається враження, що робота кипить на мільярди доларів.

Але ні. Всього лишень на мільярди гривень. За 30 місяців війни Ахметов потратив на загальну допомогу 10 млрд. грн. (284 млн. дол.). Така красива цифра просто оформилась, то і вирішили про неї розповісти. Тому і мала бути «хвилинка гумору», бо сама сума смішна по своїй суті у контексті війни як історичного явища для України.

10 млрд. грн. за 2,5 роки – багато чи мало? Мало, звичайно. Фінансові компанії, що входять в структуру кредиторів групи СКМ Ахметова висловлюють думку, що Ахметов може без питань виділяти по 500 млн. дол або 20 млрд. грн. щороку. Але це, звичайно, якщо мова йде про порятунок від війни, її наслідків, реальних компенсацій, а не показових передач квартир чи допомоги. І то добре, але не відображає реальну потребу у допомозі.

Що фінансує Ахметов? Безумовно ті напрямки, які йому вигідні з точки зору банального репутаційного піару та діяльності бізнесів. Адже якби мова дійсно йшла про порятунок від війни та захисту держави, то там, думаю, навіть 500 млн. дол. буде мало.

Ну, але, зрештою, це право Ахметова скільки виділяти грошей для України та українців. Щемливі історії про податки, які платить СКМ Ахметова – це поганий аргумент. А що він може їх не платити чи не хоче займатись бізнесом? Ні. Тому платить, бо так треба. А от «допомога» - це вже не обов’язок. Це бачення майбутнього України, її розвиток, порятунок людей. От і ціна цього по 3,5 млрд. грн. на рік. Мізерна допомога, коли подивитись на зруйновані об’єкти, міста і біженців.