Відповісти на це запитання можна на основі порівняння діяльності політиків і високопосадовців, а також профільних міністерств у США та в Україні.
Причому не треба порівнювати
фінансові можливості країн, які є неспівставними. Достатньо звернути увагу лише
на те, що зроблено для ветеранів, так би мовити, руками і головами
можновладців.
Частина 2: Ветеранський бізнес…
У США ветеранський бізнес складає
майже 6% підприємств, щорічно заробляє понад 900 млрд. дол. та забезпечує
робочими місцями 3,9 млн. працівників. Точкою відліку у його функціонуванні є
прийняття 1981 року Закону про охорону здоров’я
ветеранів, навчання та позику для малого бізнесу. Відтоді бізнес, який на 51%
належить ветеранам війни у В’єтнамі отримав змогу залучати фінансову допомогу у
вигляді кредитних гарантій або прямих позик для фінансування будівництва,
придбання обладнання чи матеріалів.
Основна інституція, яка
опікується розвитком ветеранського бізнесу, - Адміністрація малого бізнесу (SBA). Інші важливі учасники: Управління з розвитку бізнесу ветеранів
Адміністрації малого бізнесу, Офіси розвитку бізнесу ветеранів, Консультативний
комітет адміністрації малого бізнесу у справах ветеранів, Національна
корпорація з розвитку бізнесу ветеранів, Центр ветеранських підприємств, Міжвідомча
робоча група з розвитку малого бізнесу та ін.
Діяльність ветеранського бізнесу
в США регулюється щонайменше 4-ма окремими федеральними законами та законами на
рівні штатів. В цій сфері постійно діючими є біля 20 окремих федеральних
програм (гранти, пільгові позики, гарантії за позиками, фінансові компенсації,
допомога у доступі до держконтрактів, бізнес-наставництво, бізнес-тренінги,
навчання підприємництву), серед яких основними є:
Програма кредитування Veterans Advantage, яка надає позики зі зниженою комісією для ветеранів;
Гарантування за позиками, які
були надані схваленими кредиторами, що знижує ризик для кредиторів і полегшує
отримання фінансування для малого бізнесу;
Грантові програми від SBA;
Бізнес-програми SBA, які реалізуються Центрами розвитку малого бізнесу (SBDC), Жіночими бізнес-центрами, Мережею бізнес-наставників-волонтерів, які
пропонують безкоштовні наставницькі послуги власникам малого бізнесу;
Управління розвитку бізнесу
ветеранів (OVBD) надає навчання, консультації та наставництво ветеранам, зацікавленим у
започаткуванні чи розширенні свого бізнесу;
Програма Boots to Business (B2B) - підприємницька освітня та навчальна програма для військовослужбовців,
ветеранів та їхніх дружин;
Програма HUBZone, яка допомагає малим підприємствам у
історично маловикористаних бізнес-зонах отримати преференції із доступу
до федеральних контрактів;
Програма малого бізнесу, що
належить жінкам (WOSB), яка надає
можливість малим підприємствам, які належать жінкам, конкурувати за федеральні
контракти;
Ветеранські
бізнес-центри (VBOC), які надають послуги з бізнес-навчання, консультацій та
наставництва для ветеранів (фінансуються SBA);
Програма малого бізнесу для
ветеранів з інвалідністю (SDVOSB), яка допомагає
ветеранам що мають інвалідність отримати доступ до
федеральних контрактів, які призначено
спеціально для SDVOSB;
Програма підприємництва для
ветеранів (VEP) - навчальна програма
з підприємництва, яка пропонується кількома університетами по всій країні та
фінансується Інститутом ветеранів і сімей військових (IVMF) Сіракузського
університету;
Ветерани також можуть
скористатися федеральними можливостями укладання контрактів за програмами
SDVOSB і VOSB, які мають на меті забезпечити ветеранів усім необхідним для відкриття та розвитку успішного бізнесу. І т.д. і т.п.
Створення достатнього
законодавчого підґрунтя для розвитку ветеранського бізнесу сприяло постійній
появі чисельних недержавних організацій і програм, а також ініціатив з боку
великого бізнесу та місцевих громад. Зокрема, цікавим є досвід Ініціативи
малого бізнесу, який належить жінкам-ветеранам (WVOSBI), яка спрямована на
захист жінок-ветеранів-підприємців. Заснована 2019 року вона активно сприяє
розширенню підприємницьких можливостей жінок-ветеранів, пропонує індивідуальні
програми та шляхи економічного розвитку, співпрацює з федеральними агентствами,
комерційними структурами, некомерційними організаціями та навчальними
закладами. Мета - досягти цільової частки у розмірі 5% в загальному обсягу
контрактів для малих підприємств, що належать жінкам-ветеранам.
Оскільки зусилля щодо сприяння
ветеранському підприємництву дали значні результати як для ветеранів, так і для
економіки в цілому, Уряд США постійно прагне до збільшення можливостей
ветеранів отримувати державні контракти. Робиться це як через заохочення великих
компаній (які при реалізації масштабних федеральних проєктів зобов’язані залучати
у якості субпідрядників ветеранські підприємства), так і через пряме квотування.
Сьогодні щорічно 3% федеральних контрактів на закупівлі віддається для
ветеранського бізнесу, у майбутньому цей показник планується підвищити до 20%.
В Україні ветеранський бізнес фактично існує майже десятиріччя (з перших
бізнесів ветеранів АТО). За даними
Мінветеранів, станом на 23 лютого 2022 року в Україні було зареєстровано
понад 12 тисяч ветеранських бізнесів. Він має власні упізнаванні бренди, про
нього широко відомо, він працює, мотивує, вчить, об’єднує, але… з юридичної
точки зору, в Україні його ніколи не було і немає. Бо досі не існує жодного
закону, який би визначав та унормовував діяльність ветеранів-підприємців в
Україні. А відтак – не існує ніяких стимулів щодо його заохочення, унікальних
прав і спеціальних прерогатив, на які він міг би розраховувати, офіційної
статистики та органу влади, який би переймався питаннями його розвитку і т.ін.
Ветеранський бізнес в
Україні існує не тому, що держава приділяє йому увагу та опікується добробутом
Захисників, а тому, що в нас є ціла армія суспільно активних ветеранів, які
відбулися як бізнесмени самі по собі.
Діючи в умовах
організаційно-правового “вакууму”,
Мінветеранів та УВФ реалізують наступні ініціативи в сфері підтримки ветеранського
бізнесу:
Карта ветеранських бізнесів – електронна мапа
яка, яка показує місцеві бізнеси ветеранів та до якої кожен може додати
інформацію про свою справу;
Сторінка та програма Ветеранський бізнес на порталі Дія.Бізнес, де
розміщено інформацію для ветеранів, які хотіли б зайнятися підприємництвом;
Гранти для ветеранів та членів їх
сімей в рамках державної програми єРобота на порталі Дія розміром до 1 млн.
грн. на умовах софінансування 30/70;
Проект 20 000 із мікрокредитування ветеранського бізнесу у розмірі до 20
тис. грн.;
Конкурсні програми з фінансування проєктів
ветеранського бізнесу ВАРТО, які передбачають підтримку у сумі від 500 тис. до
3 млн. грн. для ветеранів та членів родин загиблих захисників з числа ФОПів;
Регіональні
конкурси бізнес-проектів для ветеранів, консультації, семінари тощо.
Таким
чином, на сьогодні маємо лише 5 спеціалізованих національних проектів/програм. Як
для команди обділеного ресурсами міністерства із штатом 200 осіб - це непоганий
результат. Але з огляду на те, чим може стати ветеранський бізнес в Україні за
умов всебічної підтримки влади - це крапля в морі. Хоча, як засвідчує досвід США,
ветеранське підприємництво взагалі не повинно бути парафією Мінветеранів, а тим
більше УВФ, який формально не є навіть держустановою. Це сфера відповідальності
Міністерства економіки і пряма функція такого органу влади, як аналогічний до SBA Державний комітет з питань підприємництва,
який після 2014 року перетворився на Державну регуляторну службу (вже без
підприємництва).
Єдиним механізмом практичної
фінансової підтримки ветеранів-підприємців в Україні на сьогодні лишається грантова
допомога з боку органів виконавчої влади та недержавних інституцій. Щорічно
видаються лише кілька сотень (!) грантів. Але й тут не обійшлося без нюансів –
більшість коштів, які розподіляються міністерствами та
відомствами на грантовій основі, виділяються не ветеранському бізнесу як
такому, а ФОПам взагалі і ветеранам як одній з категорій ФОПів. Потім це часто
подається як підтримка ветеранського бізнесу із заголовками: “Ветерани та їх подружжя
отримали … млн. грн. на розвиток власного бізнесу”.
Замість того, аби дати
українським ветеранам-підприємцям “вудку”, завдяки якій вони зможуть
постійно ловити рибу для себе і для держави, уряд в змозі поки запропонувати
лише послуги “рибінспекції” та провести раз на кілька місяців символічний “рибний день”.
Далі буде…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.