Модель економічного бронювання має брати до уваги показники роботи підприємства

При створенні прозорої та гнучкої схеми бронювання необхідно враховувати показники роботи підприємства.

Потрібно дати можливість керівництву самостійно визначати, кого бронювати, а не рахувати оклади окремих працівників.

Можна взяти період останніх років, наприклад перед широкомасштабним вторгненням, і формалізувати тренд по середній зарплаті в галузі та середній зарплаті по державі. Потім – визначити, наприклад, топ-100 компаній, які можуть претендувати, чи топ-200, за цим критерієм. І дати їм певну свободу дій щодо того, яких саме працівників їм бронювати. Безумовно, для визначення цієї категорії компаній є і виплата податків, і кількість трудових колективів, і навантаження на фонд оплати праці і т.д. Мені здається, що це більш така гнучка, більш прозора і більш справедлива, мабуть, система.

“Зарплатне” бронювання – це дуже дискусійне питання, адже не завжди професійність чи рідкість спеціаліста визначається рівнем його окладу. 

Звісно, топменеджмент отримує більше, це нормально в ринковій економіці. Але проблеми бізнесу зараз пов’язані не з менеджментом, а саме з тими, хто безпосередньо фахівці, які працюють на виробничих ланках. Саме тому потрібно створити відносні показники, а не абсолютні показники зарплати. Бо людина, яка знає, як щось виробляти, може отримувати не найбільші кошти у порівнянні з іншими. Але саме ця людина потрібна.

Раніше стало відомо, що Кабмін розробив схему, яка передбачає бронювання для українців, які мають зарплату понад 35 тис. грн. Також урядовий документ передбачає 100%-ве бронювання для чиновників рангу А, поліцейських, а також для працівників паливно-енергетичного комплексу.

В свою чергу, заступник командира третьої ОШБр Максим Жорін заявив, що урядова ініціатива виглядає вкрай несприятливо і, по суті, підтримує ідею “війни для бідних”.

Замість цього, на переконання військового, влада має змінити підхід до рекрутингу та підготовки бійців.