Як 24 лютого російська імперія піде у небуття

Поки українці нервово стежили за лонгрідом – інформаційно-психологічною операцією «Новий масштабний наступ РФ до річниці 24 лютого», росіяни до Донбасі почали наступати так, як вони можуть насправді.

Навколо цього нового лютневого наступу росіян зразку 2023 року  давно вибудовані височенні хмарочоси всіляких теорій та домислів. Тому у спробі розібратися у тому, що може відбутися у реальності, недостатньо буде просто відділити мух від котлет. Треба ще розібратися, що намішали у фарш для цих котлет, якими завзято годують українське суспільство вітчизняні й західні політики та ЗМІ з домішкою російських інформаційно-пропагандистських атак.

Цей процес сепарації реальності від домислів стане моїм скромним внеском у позбавлення частини співвітчизників від невротичних страхів можливості повторення росіянами у цьому місяці «нового 24 лютого 2022-го».

Отже, лише проста фіксація фактів – з аргументацією поважних спеціалістів у військовій сфері.

По-перше, російський наступ обов’язково мав розпочатися найближчим часом. Й тому, що серію поразок на річницю вторгнення Путіну треба чимось прикрити – одного захопленого Соледару, як ви розумієте, малувато буде. Крім того, росіяни поспішають й тому, що з потеплінням у березні на Донбасі розпочнеться непролазне бездоріжжя, в якому зав’язне уся важка техніка. І, нарешті, вони хочуть встигнути до масового прибуття в Україну західних танків, БМП та іншої зброї.

По-друге, питання не в тому, буде наступ чи ні - бо він веж почався, а яким він може бути. Як продемонстрували події з минулої осені до цього місяця, російські війська здібні вести активні бойові дії приблизно на 50 км на Донбасі. При тому, що загальна довжина фронту з активними боями складає близько 880 км. Іншими словами, на 6% від всієї лінії зіткнення.

По-третє, дійсно масштабного наступу РФ в Україні не може бути що називається апріорі. За даними британської розвідки, окупантам за тиждень на початку лютого вдалося захопити лише кілька сотень метрів території. Це вказує на брак сил і резервів для успішного наступу. Тому залишається малоймовірним, що Росія протягом найближчих тижнів зможе наростити сили, необхідні для суттєвого впливу на результат війни, констатує британська розвідка.

Як зазначає авторитетний військовий аналітик Агіль Рустамзаде, для дійсно масштабного наступу у росіян немає ні людського ресурсу, ні ресурсів по бойовій техніці та боєприпасах. Зокрема, є резерв у 20 тисяч бійців – цього вистачить на операцію максимум операційного рівня.

«Російська армія витрачає всі свої ресурси на східному операційному напрямку (Донецька та Луганська області). Все, що вони можуть тут зробити в найближчі 2-4 тижня –збільшити тиск на українські позиції на Донбасі на 50-60% більше від нинішнього рівня. Тобто, відбудеться розширення географії дрібних атак росіян на Донбасі плюс вони зроблять відволікаючий маневр такими же дрібними атаками на південному операційному напрямку в Запорізькій  області. Але на східному операційному напрямку росіянам нічого «не світить»,  - прогнозував цей аналітик минулого тижня.

По-четверте, 8 лютого американський Інститут вивчення війни (ISW) підтвердив це прогнозоване збільшення географії дрібних атак росіян у Луганській області із посиленням приблизно вогневого тиску з їхнього боку. Але українські війська були готові до цього і не дають ворогу досягти значних успіхів.

Темпи російських операцій вздовж лінії Сватове-Кремінна на заході Луганської області помітно зросли з початку лютого. На думку експертів Інституту, залучення значних частин щонайменше трьох великих російських дивізій до наступальних операцій у цьому секторі вказує на те, що очікуваний російський наступ розпочався. Навіть якщо українські сили поки що не дають російським військам досягти значних успіхів.

«Хоча російські сили в Луганській області зараз володіють ініціативою (в тому сенсі, що російські сили встановлюють умови бою, закінчуючи період української ініціативи з серпня 2022 року), боєздатність цих сил може призвести до їхньої кінцевої кульмінації на лінії Сватове-Кремінна без досягнення цілей захоплення всієї Луганської та Донецької областей. Ця кульмінація, ймовірно, створить вікно можливостей для українських сил, яке вони зможуть використати для власного контрнаступу», – ідеться у звіті ISW.

У п’ятих, росіяни є прихильниками використання у своїх практичних діях різного роду символічних дат. Тому 24 лютого можуть використати єдиний наявний у них ресурс – запаси ракет для ракетної атаки по території нашої країни.

По-шосте. Війна на території України використовується безліччю гравців у своїх інтересах. Тому при спробі скласти адекватну картину реальності треба пам’ятати три речі:

1) вітчизняні представники військово-політичного керівництва нерідко «згущають фарби» в оцінюванні рівня російських загроз тому, що, зокрема, потрібно переконати Захід у необхідності якнайшвидше прийняти рішення про надання більшої допомоги Україні;

2) при тому, що цілі України і колективного Заходу співпали у необхідності завдати поразки РФ в Україні, західні партнери мають свої інтереси у цій війні й намагаються відстоювати саме їх і

3) Росія постійно веде війну в інформаційному просторі, намагається всіляко дестабілізувати ситуацію в нашій країні та послабити західну допомогу. Тому й тиражує різні «страшилки» з великим розмахом і системно. І це вимагає від українського суспільства відповідального ставлення – і не применшувати загроз від такого небезпечного ворога як РФ, і не попадатися на гачок російських інформаційно-психологічних операцій.

«Кому ж довіряти варто?», - спитаєте ви. Мої рекомендації - перш за все, незаангажованим професіоналам найвищого рівня. А саме - британській та американській розвідкам і солідним авторитетним спеціалізованим центрам на кшталт Інституту вивчення війни.

І, нарешті, по-сьоме. Те, що події ранку 24 лютого минулого року стали  глибинною психологічною травмою для кожного українця без виключення, чудово знаємо не тільки ми. А й ворог. Тому зрозуміло, що росіяни намагаються отримати якомога більше переваг для себе від використання у своїх інтересах «ефекту 24 лютого».

Починаючи від постійного провокування панічних страхів у нашому суспільстві з використанням свого улюбленого мема «можем павтаріть». І закінчуючи плануванням на 24 лютого якихось реальних подій, які вони зможуть здійснити у реальності. Наприклад, ракетних обстрілів по різних регіонах країни, одночасних атак до Донбасі та у Запорізькій області, тощо.

Якщо пам’ятати, що йде російська інформаційно-психологічна операція і реальних можливостей «павтаріть» навіть у багаторазово зменшеному вигляді вторгнення минулого року у них й близько немає, то вдасться свідомо, спокійно та відповідально підійти до реалій нового етапу війни. Який розпочинається просто зараз і закінчиться звільненням всієї окупованої території нашої країни, включно із Кримом і Донбасом. 

# Правда, як вона є