Співучасники: як міжнародний бізнес продовжує працювати на країну-агресора

Етична позиція не завжди збігається з бізнесовими інтересами.

За останні 8 років ми багато разів бачили, як представники великих міжнародних компаній висловлювали підтримку Україні та засуджували агресію Росії. Проте продовжували працювати в Росії навіть всупереч санкціям.

Європейські підрядники війни

Нещодавно я дала інтерв’ю німецьким журналістам зі SPIEGEL та ZDF.

Їх цікавила позиція України щодо діяльності Wintershall Dea. Ця німецька компанія — один із давніх партнерів російського Газпрому. Більше того, саме на неї припадає близько 10% газового конденсату, що виробляється Газпромом. 

Нагадаю, що саме газовий конденсат є складовою авіаційного палива, а Газпром - ключовий постачальник пального для військово-космічних сил Росії. Таким чином, пристойний німецький бізнес своєю діяльністю підтримує авіа удари по Україні, вбивства цивільного населення, знищення соціальної інфраструктури. Підтримує несправедливу агресію проти України загалом.

Журналістам я відповіла чітко: будь-який бізнес, який продовжує роботу в Росії, виступає співучасником злочинів, що скоює ця країна. І мова не лише про Wintershall Dea, хоча її дії  найцинічніші. Але також прибуток, отриманий в Росії, сплачені там податки - все, що допомагає російській економіці продовжувати працювати, все це - співучасть.

Торгівля не утихомирює

Частина міжнародних компаній підтримує економіку Росії, прикриваючись необхідністю зберегти робочі місця. Інші йдуть ще далі — беруть участь у вбивстві українців співпрацюючи з підприємствами військово-промислового комплексу. Така співпраця оплачується не рублями, а життями українців, знищеними будинками, зруйнованими долями і, до речі, податками громадян ЄС, які допомагають нашим вимушеним біженцям.

Німецький бізнес в останні десятиліття дуже тісно взаємодіяв з Росією - це вважалося частиною доктрини стримування, де щедре фінансування мало зменшити імперські амбіції Кремля. Щоправда, для цього доводилося заплющувати очі на дії Росії як усередині держави, так і стосовно сусідів. Але, на жаль, Німеччина тут не є винятком.

Французька компанія TotalEnergies так само продовжує працювати в Росії. Більше того, оборонний гігант Thales, у якого 25,67% акцій (найбільша частка) належать уряду Франції, після 2014 року продовжував оминати санкції та постачати продукцію для російської зброї. Це з'ясувалося лише навесні, коли українські фахівці знайшли французькі комплектуючі в системах наведення російських БМП. Продукцію російській оборонці постачала і Sofradir - дочірня компанія Thales.

Бельгійська New Lachaussee взагалі скористалася схемою обходу санкцій, щоб поставити обладнання для виробництва патронних ліній для заводу Калашніков. Все це, очевидно, відбувалося при суспільному засудженні дій Росії і вираженні занепокоєння.

Застереження для кремлівського діда

Обходити санкції в період між 2014 і 2022 роками європейському бізнесу допомагало так зване “дідусеве застереження” (Grandfather clause). Цей принцип застосовується у міжнародних інвестиціях, щоб мінімізувати збитки для бізнесу після запровадження санкцій проти контрагента.

Виходить, що ще Постанова Ради ЄС від 31.07.2014 (Council Regulation (EU) №833/2014) заблокувала можливість працювати з оборонними підприємствами Росії, але тільки якщо договір не був укладений раніше. Гуманне європейське законодавство дозволяє бізнесу завершити контракт, а не обривати його на півдорозі. Тим не менш, той же згаданий раніше Thales не просто довів контракт до кінця, але постійно продовжував його, вносячи нові пункти і найменування поставок.

Формально жорсткіший пакет санкцій 2022 року призупинив таку можливість. Однак, більш далекі від ВПК поставки все ще доступні. Більше того, вони активно використовуються: Туреччина, Бельгія, Індія — це ті країни, що значно наростили співпрацю з Росією після початку повномасштабного вторгнення в Україну. І найскладніше – міжнародний бізнес діє не в українському законодавчому полі, тож нам складно притягти до відповідальності за такі дії. У цьому питанні ми покладаємося на сумлінність наших союзників, закликаючи їх вживати заходів.

Юридична оборона

Україна зараз активно працює над удосконаленням законодавства, щоб посилити відповідальність за спроби обійти санкції. Розглядається пропозиція доповнити статтю 111 Кримінального кодексу України, вказавши окремим пунктом “Невиконання спеціальних економічних та обмежувальних заходів (санкцій)”.

12 травня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення ефективності санкцій щодо майна фізичних осіб (Законопроект №7194) із пропозиціями Президента України. Законом внесено зміни до Законів України “Про санкції”, “Про правовий режим військового стану”, “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового ураження”.

Закон спрямований на недопущення використання економічних засобів, що завдають шкоду національній безпеці України, а також вилучення коштів, що забезпечують діяльність, спрямовану на підготовку, розв'язання та ведення агресивної війни (у тому числі агресивної пропаганди). Завдання Закону — зміцнити обороноздатність України та компенсувати заподіяну шкоду. Правове поле України зміцнюватиметься і надалі, створюючи коректну лінію захисту.

Спільні зусилля

Так само як і у випадку з безпосередньо бойовими діями, будь-які зусилля на економічному та санкційному фронтах мають бути узгодженими та підтриманими нашими союзниками. Саме вони мають достатню силу, щоб позбавити російську економіку підживлення, заблокувати доступ військового сектора до сучасних технологій та ізолювати країну-агресора настільки, щоб це призвело до недієздатності ворожої армії.