Колаборантам не місце в парламенті

Шанувальники "русского мира" тихо знову перефарбувались і чекають

Українська держава протягом 30 років дуже лояльно ставилася до різних агентів впливу, які просували наративи «руського міру» та підривають основи української державності. Десь «заплющували очі», десь включали «договорняки», щоб тактично вирішувати якісь проблеми голосуванням. І таке ставлення до ворожих агентів впливу пронизували всю країну: від політичної еліти до місцевого депутата та комунального чиновника. На низовому рівні потенційні колаборанти також ставали недоторканними, адже їх захищали колаборанти на Печерських пагорбах.

Дуже рідко Україна намагалася мляво вирішити цю проблему шляхом заборони «проросійських» або «прорадянських» партій, на місці яких, як гриби після дощу виникали нові – з тими ж персонажами, що «перевзулися», і такими ж руйнівними тезами. І все заходило на нове коло. Історія відновлення імперії Віктора Медведчука у 2014-2019 роках тому є прикладом.

Заборонили Компартію, «політичні таргани» розбігалися по інших політсилах. Ліквідували Партію регіонів, на її уламках виникли Опозиційний блок та Опозиційна платформа. Нарешті , «поки не винесли». Але самі вони цього ніколи не зроблять. Поки ми не вирішимо питання з цими проросійськими агентами, в Україні нічого не зміниться. І це не про їхнє бажання: чи розуміють вони свій гріх і чи готові його спокутувати. Це питання до громадянського суспільства, до мене і до вас – що ми вибачимо, а що ні. Вони собі вибачать що завгодно. Вони скажуть що завгодно, щоби про них забули на пару місяців. Після цього знову повернуться до своєї агентурної діяльності. Кому у фразі «стратити не можна помилувати» стосовно колаборантів повинні поставити ми з вами. І влада під нашим тиском.