Куди сховатися на випадок бомбардувань?

У разі можливої загрози – українцям варто терміново ховатися до захисних споруд. Де знаходяться рятівні укриття і як поводитися на випадок бомбардування?

Рятівні укриття та сховища

На сьогодні діюче законодавство України передбачає існування двох типів захисних споруд: сховища та укриття (ч. 1 ст. 32 Кодексу Цивільного захисту). Термін «сховище» існує давно. Бомбосховища, що будувалися в 1930-40-і й були поширені під час Другої світової війни, згодом перепрофілювали і об’єднали під одним поняттям  – «сховище», витіснивши «бомбосховище». 

Отже, сховище (сховище цивільної оборони) – це  спеціальна споруда, призначене для захисту людей від зброї масового ураження/знищення. Йдеться про хімічну, біологічну та ядерну зброю. Сховище являє собою герметичну споруду, що забезпечує перебування у ній людей протягом 2-3 діб. У сховищі повинен бути запас продуктів харчування і води, а також умови для підтримання життєдіяльності. Головна особливість сховищ – вони призначені винятково для працівників підприємств, установ чи організацій (заводів, лікарень, військових частин). Тому будь-кому туди – зась. Саме тому міські чиновники навіть не вказують їх на мапах. Натомість, усюди розповсюджують інформацію про розташування укриттів. Укриття – це тимчасова схованка, де перебувати можна максимум 2-3 години. Такі укриття можуть бути подвійного значення: тобто, звичайний підвал будинку чи магазину. 

Уперше, за час Незалежності, на цивільні захисні споруди почали звертати увагу в 2015-му. Тоді Кабмін ввів режим НС на Донбасі й режим підвищеної готовності до НС по всій країні. Відбулись масові перевірки укриттів. І як виявилось –  не всі вони в ідеальному стані. Наприклад, 19% столичних укриттів три роки тому були непридатними до використання (за даними Департаменту муніципальної безпеки (ДМБ) КМДА: інтервʼю «Голосу Столиці» від 6 бер. 2019). Можемо тільки уявити, скільки непридатних укриттів існує наразі. Особливо, враховуючи факт блискавичної приватизації таких приміщень під підприємницьку діяльність. Звісно, під комерцію віддають лише непридатні об’єкти та ми всі добре розуміємо, як насправді сховища визнаються аварійними, як проводяться експертизи і процедури списання. 

Загалом, Постанова Кабміну, яка регулює використання в мирний час споруд цивільного захисту, дозволяє використання приміщення для бізнесу. Але за умови, що у разі небезпеки  – вони виконуватимуть свою функцію. Утім, як показують перевірки, мало хто з балансоутримувачів – йде на контакт і дає згоду на використання приміщення за призначенням.

Згідно з мапою укриттів, презентованої у КМДА на початку лютого 2022-го у столиці нараховується 500 укриттів і 4500 укриттів подвійного призначення (підземні споруди метрополітену, підвальні приміщення житлових будинків, культурно-музейних та концертно-виставкових установ, підземні паркінги та інші підземні споруди).

https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1nv3QreO1QS5_AmRRNLHXu7u99sKJ6JRR&ll=50.439484415814846%2C30.502664219511257&z=12

За словами міського голови Віталія Кличка, цього достатньо для розміщення 2,6 млн осіб. 

Мені, як голові МДО «ЛЮДИ» неодноразово надходили скарги зокрема, жителів Шевченківського району, щодо непридатності до використання деяких укриттів. Мало того, що ці об’єкти зайняті якимось салонами краси чи ресторанами, багато з них  – підтопленні, захаращені, а деяких взагалі немає.

Слухаємо сирени!

Сирена – головний спосіб оповіщення населення про небезпеку. Після цього слід терміново прислухатись до квартирних, зовнішніх гучномовців,  радіостанції (частота 103,3 МГц – «Українське радіо»), телебачення (канал UA) і слухати повідомлення управління з питань НС. Їх повторюватимуть упродовж 5 хвилин. 

Запам’ятайте! 

Сирени та переривчасті гудки інших сигнальних засобів –  означають сигнал цивільної оборони «УВАГА ВСІМ!»

Прослухавши тривожне повідомлення, слід визначитися, де найближча станція метрополітену чи іншого укриття. і як найшвидше його дістатися. 

Рупори для оголошення повідомлення на сьогодні розташовані на будівлях усіх РДА. Системи оповіщення у багатьох українських містах тестують щомісяця. Утім, треба враховувати той факт, що не всі сирени зможуть спрацювати і не всі можуть почути повідомлення про небезпеку. (із 1 січня 2022 року, компанія «Укртелеком» перестала обслуговувати системи оповіщення по всій Україні). Наразі у деяких містах запущено державний проєкт сучасної системи оповіщення, що управляється через GSM-сигнал і не прив’язана до «Укртелекому». 

Якщо ви все ж почули тривожний сигнал: 

1. Терміново, взявши заздалегідь підготовленні необхідні речі й документи, перейти до захисного укриття. 
2. Потрапивши до споруди цивільного захисту – зберігайте спокій.
3. Дотримуйтесь правила «правої руки» аби уникнути тисняви. 

Отже, потрібно завчасно дізнатися про розташування найближчого до вас укриття. Про наявність діючих укриттів мають добре знати місцеві ЖЕКи та голови ОСББ. Адже, інформація про реальний фонд захисних споруд цивільного захисту Києва подекуди не відповідає дійсності.

Враховуючи це, як голова МДО «ЛЮДИ», ініціюватиму введення на рівні КМДА постійного контролю за станом та фактичною кількістю захисних споруд цивільного захисту у м. Київ. Також вимагатиму від влади Києва організувати процес постійної звітності перед населенням щодо діючих, появу нових чи реконструкції старих укриттів.

Районні адміністрації разом із Департаментом муніципальної безпеки мають провести  перемовини з приватними балансоутримувачами щодо безперешкодного (у разі виникнення НС) надання захисних споруд у використання за призначенням. 

Тарас Тарасенко, народний депутат, голова МДО “ЛЮДИ”