Рейдерство «по-українськи»: чому держава не ставить крапку?

Поки не будуть прибрані прогалини у законодавстві, які дозволяють реєстраторам та чорним нотаріусам втручатись у реєстри та діяти незаконно, явище «рейдерство» існуватиме

Торік в Мінюсті оголосили про завершення епохи рейдерства, заплющивши очі на не закриті з різних причин «системні дірки».

Втім, до подібних заяв раджу ставитись обережно вже тому, що рейдерство нікуди не зникло. Просто учасникам схем довелось підлаштуватись під інші реалії. В Україні захоплення майна – це досі проблема, яка негативно впливає на рівень економічної безпеки підприємств та псує інвестиційну привабливість країни у світі.

Останні роки ми знаходимось в аутсайдерах міжнародного індексу прав власності, який щороку проводить Міжнародний Альянс прав власності (Property Rights Alliance). У 2021 році Україна в цьому рейтингу зайняла 106 місце з 129, а за рік до цього нам належала 105 сходинка. Втім, значного відриву з 2019 року, коли Україна посідала 109 сходинку, зробити так і не вдалось. Зазначу, що тоді рейтинг завершували такі країни як Бангладеш, Ангола, Венесуела, Гаїті та Ємен.

Згідно аналізу інформації Єдиного звіту про кримінальні правопорушення в Україні за січень-жовтень 2021 року, який веде Офіс Генпрокурора, рейдерство здійснюється за наступними статтями КК (в народі «рейдерські статті»):

205-1 КК - Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців (на жовтень 2021 року відкрито 416 кримінальних проваджень (за весь 2020 рік - 635);

206 КК - Протидія законній господарський діяльності (на жовтень 2021 року – 122 (за весь 2020 рік – 124);

206-2 КК - Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації. (на жовтень 2021 року – 76 (за весь 2020 рік – 90).

«Реєстраційне рейдерство»

Сьогодні рейдерські захоплення відбуваються як шляхом перереєстрації прав у реєстрах, так і шляхом фактичного захоплення підприємства або майна.

За найпростішою схемою рейдери через корумпованих реєстраторів (чорних нотаріусів) в Державному реєстрі речових прав реєструють права оренди на земельні ділянки на підставі підроблених договорів оренди, судових рішень або інших документів. Цей механізм діє і відносно компаній і нерухомості.

Проте більшість рейдерських схем – складні та іноді набувають вигляду «антирейдерства», коли реальні рейдери видають себе за борців з корупцією і для кінцевої легітимізації залучають у свої кампанії, які займаються віджиманням власності, громадські організації.

Для протидії рейдерству за останні роки державою було впроваджено чимало ініціатив:

-         Була створена Колегія з розгляду скарг у сфері держреєстрації (Антирейдерська колегія, яка діє в якості постійно діючого консультативно-дорадчого органу при Міністерстві юстиції України);

-         Запроваджувались зміни до порядку контролю у сфері держреєстрації;

-         Мін’юстом у 2019 році був створений Офіс з протидії рейдерству.

Але з огляду на те, що проблема «чорних реєстраторів» не зникла, до даних ініціатив є чимало запитань. В українському законодавстві досі існує чимало лазівок, якими користуються рейдери. За останні 5 років кількість кримінальних проваджень щодо рейдерства зросла у 2,5 рази: з 290 справ за 2015 рік до 849 у 2020 році.

За даними відкритого сервісу Опендатабот, найчастіше в судах розглядають справи про рейдерство стосовно ст. 205 КК — підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фопів. З 635 відкритого провадження до суду дійшло 381 справи - це 60%.

Справи, що пов’язані зі ст. 206 КК — протидія господарській діяльності та протиправне заволодіння майном, до суду майже не доходять.

Втім, рейдери можуть звертатися з різноманітними позовами до суду, аби перервати розгляд скарг в Антирейдерській колегії (Мін’юст не розглядає скарги, якщо наявний судовий спір щодо нерухомого майна, або звертаються до суду щодо скасування наказу Мін’юсту про скасування незаконних реєстраційних дій).

Згідно ст. 10 Закону України про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Зобов’язання перевірити достовірність у реєстратора відсутнє.

Та на даний час лишаються невизначеними критерії до відбору реєстратора. Це значить, що будь-який громадянин України може призначити себе реєстратором, отримав дозвіл та вчиняти протиправні дії. І якщо у нотаріусів є своя стаття щодо відповідальності, то було б справедливо зробити більш жорстку відповідальність і для реєстраторів, чого держава в невідомих причин поки що не робить.

Рейдерство та законодавство

За останні роки законодавство у сфері держреєстрації змінилось. У 2019 році був ухвалений "антирейдерський" закон №159-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності».

Станом на зараз ухвалено за основу законопроект 3774 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству», на розгляді знаходяться проекти 5644 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання нотаріальної діяльності», є проект НАВС про внесення змін до КК України (щодо посилення відповідальності за протиправне заволодіння майном).

Проте жоден проект не дасть результату, поки не будуть прибрані прогалини у діючому законодавстві, які дозволяють реєстраторам та чорним нотаріусам втручатись у реєстри та діяти незаконно.

Повноваження і відповідальність нотаріусів

Для викорінення рейдерства у учасників ринку фіксування тих чи інших правочинів і переоформлення має бути визначений алгоритм дій і конкретна відповідальність. На даний час в нотаріальній роботі з приводу тих чи інших правочинів є не до кінця визначені повноваження, які дозволяють діяти в обхід закону. Щоб цього не було, потрібно усувати прогалини в законодавстві та вводити більш жорстку відповідальність для реєстраторів.

Додаткові умови, за яких рейдерство, як послуга, перестане існувати:

-         - Зменшення корумпованості державних органів;

-         - Незалежні суди. Потрібно, щоб поняття «свій суддя» зникло з обігу;

-         - Використання методів соціального прогнозування. Якщо ми прогнозуватимемо соціальну ситуацію, ми зможемо сьогодні вжити заходів, які не дозволять розвиватися рейдерству;

-         - Удосконалення законодавства;

-         - Незалежні і чесні слідчі;

-         - Реальний захист бізнесу.

Рейдерство зникне за умов, коли є обов'язок перевірити достовірність даних, встановлення механізму перевірки цих даних та відповідальності за неправильність проведення перевірки або внесення завідомо недостовірних даних.