Поки інформаційна - скандальна хвиля довкола Укрексімбанку потроху спала давайте проаналізуємо цю подію ще під одним кутом.
Декілька фактів до роздумів, щоб зрозуміти прості речі.
Поки інформаційна - скандальна хвиля довкола Укрексімбанку потроху спала давайте проаналізуємо цю подію ще під одним кутом.
Ситуація з журналістами не те щоб владналася, але перейшла у площину довгого судового розгляду. Але питання, з якого все починалося – кредит – так і залишилося без відповіді.
А тепер розкладаємо на складові. Є питання до кредиту. Ок. За логікою, наступне питання: хто в банку ухвалює рішення про видачу кредиту? Голова правління? Ні. Насправді, немає однієї людини, до якої можна прийти і отримати $60 млн.
Кожен кредитний проект розглядає низка структурних підрозділів і колегіальних органів в банку. А до того ж в банку є спеціально уповноважені особи, які призначає наглядова рада, і які за найменших підозр на будь-якому етапі можуть «зарубити» кредит.
Тобто схематично це виглядає десь так: профільні служби банку аналізують ризики і готують висновки по кредитному проекту, потім він виноситься на розгляд колегіального органу – кредитного комітету, який проект схвалює чи не схвалює. Потім проект розглядає інший колегіальний орган – правління. Знову ж таки – він його може як схвалити, так і не схвалити. І потім наглядову раду повідомляють про намір видати такий кредит. І вона має всі можливості висловити свої заперечення.
І всю цю процедуру супроводжують «спеціально навчені люди», Chief compliance officer (CCO) или Chief risk officer (CRO), яких призначає наглядова рада.
Теоретично, можна зробити висновок, що скандальний кредит – це результат колективної відповідальності, або безвідповідальності. Але це, на мою думку, дуже спрощене підхід. Насправді орган на якому все замикається – це наглядова рада.
Тому, на моє переконання, зараз саме до неї мають бути спрямовані питання журналістів стосовно його видачі. Але, на жаль, за формою, чомусь в нас знову загубилася суть. Прикро, але все просто завершилося «ритуальною жертвою».
До речі, щодо ефективності роботи наглядової ради Укресимбанку нещодавно висловлювалося діюче і минуле керівництво НБУ, і діюче.
«Це величезна ганьба наглядової ради», - це цитата екс-голови НБУ Валерії Гонтаревої.
А ось інша цитата, заступниці голови НБУ Катерини Рожкової: «Органи управління банком, наглядова рада, правління на даний момент не змогли скласти іспит на колективну придатність».
Наразі виглядає так, що члени наглядової ради поховали голови в пісок і дуже раді, що вся ця ситуація їх наче і «не зачепила». І при цьому відмовчуються як з питання кредиту, так і з питання отримання доступу до банківської таємниці, яка, хоче хтось визнавати це, чи ні, також була порушена в цій ситуації.
Що робити в майбутньому, оскільки це далеко не перший скандальний випадок, який відбувся з цією та іншими схожими наглядовими радами?
Процитую знову пані Гонтареву «я думаю, треба передбачати законодавчо, як можна відкликати подібних незалежних членів наглядової ради».
Сподіваюсь наступного року законодавці внесуть відповідні зміни. Інакше така важлива реформа корпоративного управління може нівелюватись через скандальні помилки членів наглядових рад.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.