Мільйони на штрафах. Як МВС заробляє на камерах фіксації порушень ПДР

Система авітофіксації приносить МВС мільйони доларів. Але, з огляду на статистику ДТП, ані закон №1231-ІХ, який підвищує штрафи, ані відеофіксація проблему аварійності не вирішують

Минуло більше року відтоді, як український уряд запустив систему автофіксації порушень ПДР. На початку запуску не обійшлось без проблем: спочатку запровадження системи планували на одні дати, але згодом відтермінували, «списавши» причину перенесення на карантин.

Зменшення статистики загибелі та травмування українців на дорогах, а не збільшення стягнення штрафів із порушників – саме так пояснили в МВС благородну мету запровадження автосистеми, забувши додати, що насправді камери – це ні що інше, як бізнес, який до безпеки громадян майже не має відношення. Але про все по порядку.

Камери є. Смертність зростає

Оскільки безпека на автошляхах – питання комплексне, нагадаю, що головними показниками її забезпечення з боку держави мають бути:

-         якісні дороги;

-         контроль порушень;

-         вчасна реакція на ДТП та притягнення винних до відповідальності;

-         інформаційна кампанія серед населення, роз’яснювальна робота.

Громадяни, в свою чергу, повинні:

-         слідкувати за справністю своїх транспортних засобів;

-         свідомо ставитись до правил керування (не перевищувати швидкість, дотримуватись правил руху на перехрестях, не сідати за кермо у стані сп’яніння).

Втім, в Україні рівень смертності та травматизму в результаті ДТП є одним із найвищих в Європі, а організація безпеки дорожнього руху лишає бажати кращого – це постійно підтверджується у звітах експертами ВООЗ. До прикладу, за даними Світового банку, соціально-економічні втрати України від дорожньо-транспортного травматизму оцінюються в майже 70 млрд грн на рік, а це приблизно 2% ВВП. 

За інформацією МВС, наданою у відповідь на моє звернення, в період з 1 червня 2020 року до травня 2021 року на дорогах Києва та області в тих місцях, де функціонує система фіксації правопорушень, стан аварійності знизився на 59% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

І якщо динаміка аварійності по Києву та області демонструє позитивні зміни, то статистика порушень на дорогах та смертності внаслідок ДТП в цілому по країні зросла. Дані МВС, надані у відповідь на мій запит, засвідчують це:

В період з 01.08.2016 до 31.12.2016 - 11 928 ДТП

- За 2017 р. – 27 220 ДТП

- За 2018 р. - 24 294 ДТП

- За 2019 р. – 26 052 ДТП

- За 2020 р. – 26 140 ДТП

- Період з 01.01. 2021 до 31.08.2021 - 15 613 ДТП.

Статистика, серед іншого, пояснюється недостатніми заходами безпеки з боку влади. Нещодавно керівництво Департаменту патрульної поліції повідомило про встановлення ще 23-х комплексів фото та відеофіксації порушень ПДР у Кременчуці, Черкасах, Луцьку, Львові, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Рівненській, Чернігівській областях. Проте чомусь на дорогах державного значення, де за перше півріччя цього року була зафіксована найбільша кількість аварій з травмованими та загиблими, комплексів фіксації ПДР не додалось (Про «траси смерті» я раніше писав у своїх попередніх статтях).

За даними МВС, завдяки камерам фіксації від порушників ПДР до держбюджету на початку цього року надійшло 220 млн грн штрафів. Але, з огляду на статистику ДТП, ані розпіарений закон №1231-ІХ, який суттєво підвищує розміри штрафів, ані відеофіксація проблему високої аварійності не вирішують. Тоді навіщо нам стільки камер?

Камери як бізнес

З фінансової точки зору система автофіксації порушень демонструє високу ефективність: за рік роботи автоматизованої системи було складено понад 1,7 мільйона постанов та сплачено штрафів на більше ніж 259,5 мільйонів гривень.

На камери у МВС наполеонівські плани: у відомстві до кінця цього року планують запустити в роботу 400 комплексів фотовідеофіксації порушень ПДР. Керівництво МВС запевняє, що кожна камера дозволить зменшити кількість аварій втричі. А шведська модель «vision zero», досвід якої використовують, дасть можливість у майбутньому зменшити смертність до нульового показника. Дійсно, в Україні на ділянках, де встановлені камери, спостерігається зниження кількості ДТП, проте загальна статистика аварій по країні цього року демонструє зростання. Виходить, що встановлення камер на дорогах не виправдовує мету підвищення безпеки.

Система авітофіксації приносить МВС мільйони доларів. Зазначу, що вартість одного комплексу фіксації стартує від $ 15 тисяч, але витрачені на них кошти, з урахуванням кількості порушень по країні, окупаються дуже швидко, адже штрафи є джерелом надприбутків.

Знизити аварійність на українських автошляхах та підвищити безпеку руху можливо лише в ході масштабних комплексних заходів:

-         Потрібно підвищувати рівень управління безпекою руху;

-         Розбудовувати інфраструктуру;

-         Правильно наносити дорожню розмітку та встановлювати знаки так, щоб вони не мали подвійних трактувань;

-         Створювати інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення обізнаності громадян до важливості безпеки руху та життя;

-         Все зазначене не працюватиме без належного ставлення до своїх обов’язків МВС, Нацполіції та Укравтодору.  

Лише при злагодженій роботі Нацполіції, МВС, Укравтодору, органів місцевої влади та відсутності корупції в них ми зможемо досягти зменшення кількості аварій та збереження життя громадян. Та поки що чекати результатів від одного збільшення кількості камер на дорогах не варто.